Ключові слова
лінгвокультурологічний аспект ономастики
ціннісно-концептуальний концепт урбанонімів
національні компоненти соціальної лінгвістики
Як цитувати
Анотація
Урбанонімічний простір країн світу, як і топонімічний простір загалом, перебуває у постійному розвитку, оновленні та вдосконаленні, набуваючи нового історико-культурного змісту та віддзеркалюючи загальнолюдські та національні цінності. Власні назви міських об’єктів з’явилися як нещодавно, так і кілька сотень років тому і на сьогодні мають широке значення для вираження культурної складової міста. Їх дослідження дає можливість, у свою чергу, суттєво відновити лінгвістичні та фольклорно-історичні факти. Адже назви вулиць, провулків, проспектів, бульварів тощо мають не лише особливе значення в географії міста, а й в його історії, відображаючи національно-культурне тло поселення. У зв’язку з цим вивчення топографічних назв міста є надзвичайно актуальним. Метою статті є дослідження основних напрямів і тенденцій вивчення національного питання урбанонімії в науковій літературі, а також з’ясування поглядів мовознавців та істориків на окремі практичні національно-культурні аспекти урбанонімії. Унікальність урбанонімії як предмета дослідження та мета даної наукової роботи зумовили вибір основного методу дослідження – опис. Його застосовано для осмислення теоретичних засад і сучасних настанов вивчення онімного простору міста. На різних етапах наукової роботи застосовано такі методи: етимологічний метод для реконструкції первинного значення міських назв; порівняльно-історичний метод для розкриття історичного підґрунтя номінації; формантний метод, відповідно до якого використано також певні словотвірні засоби. Крім того, методи структурно-семантичного та компонентного аналізу застосовано для інвентаризації, систематизації та класифікації назв, інтерпретації їхніх лексико-семантичних, структурно-дериваційних та функціонально-прагматичних особливостей. За результатами дослідження вивчено особливості національно-культурного аспекту в урбанонімії, уточнено погляди науковців на принципи, складові та місце об’єктів урбанонімії в соціокультурному середовищі суспільства.
Посилання
Gnatiuk, O. (2018). The renaming of streets in post-revolutionary Ukraine: Regional strategies to construct a new national identity. Acta Universitatis Carolinae. Geographica. Univerzita Karlova, 53(2), 1–18. http://dx.doi.org/10.14712/23361980.2018.13
Macha, P. (2022). Urbanonyms in small settlements: terra incognita of (Czech) place name studies. Abstracts of the ICA, (5), 148. http://dx.doi.org/10.5194/ica-abs-5-148-2022
Vrbík, D., & Lábus, V. (2021). Crowdsourcing of Popular Toponyms: How to Collect and Preserve Toponyms in Spoken Use. ISPRS International Journal of Geo-Information, 10(5), 303. https://doi.org/10.3390/ijgi10050303
David, J., & Davidová Glogarova, J. (2021). President Václav Havel as an inspiration for Czech urbanonymy. Onomastica, (LXV), 255–269. http://dx.doi.org/10.17651/ONOMAST.65.1.15
Zenker, S., Braun, E., & Petersen, S. (2017). Branding the destination versus the place: The effects of brand complexity and identification for residents and visitors. Tourism Management, (58), 15–27. https://doi.org/10.1016/j.tourman.2016.10.008
Gnatiuk, O., & Melnychuk, A. (2022). Place names for sale: A place of Ukraine in the universe of toponymy commodification. Geographical review, 74(2), 141–158. https://doi.org/10.31577/geogrcas.2022.74.2.07
Zhang, H., &. Chan, B.H.-S. (2017). The shaping of a multilingual landscape by shop names: Tradition versus modernity. Language and Intercultural Communication, (17), 26–44. https://doi.org/10.1080/14708477.2017.1261674
Cooper, E.A., Spinei, M., & Varnajot, A. (2019). Countering ‘Arctification’: Dawson citys ‘Sourtoe Cocktail’. Journal of Tourism Futures, 6(1), 70–82. https://doi.org/10.1108/JTF-01-2019-0008
Marjavaara, R., Nilsson, R. O., & Müller, D. K. (2022). The Arctification of northern tourism: A longitudinal geographical analysis of firm names in Sweden. Polar Geography, (45), 119–36. https://doi.org/10.1080/1088937X.2022.2032449
Boisen, M., Terlouw, K., Groote, P., & Couwenberg, O. (2018). Reframing place promotion, place marketing, and place branding – moving beyond conceptual confusion. Cities, (80), 4–11. https://doi.org/10.1016/j.cities.2017.08.021
Matthews, T., & Gadaloff, S. (2022). Public art for placemaking and urban renewal: Insights from three regional Australian cities. Cities, (127), 103747. https://doi.org/10.1016/j.cities.2022.103747
Matthews, T., & Gadaloff, S. (2022). Public art for placemaking and urban renewal: Insights from three regional Australian cities. Cities, (127), 103747. https://doi.org/10.1016/j.cities.2022.103747
Bonakdar, A., & Audirac, I. (2020). City branding and the link to urban planning: theories, practices, and challenges. Journal of Planning Literature, (35), 147–160. https://doi.org/10.1177/0885412219878879
Salzman, R. et al. (2018). Toward understanding creative placemaking in a socio-political context. City, Culture and Society, (13), 57–63. https://doi.org/10.1016/j.ccs.2017.10.004
Redaelli, E. (2018). Creative placemaking and theories of art: Analysing a place-based NEA policy in Portland, OR. Cities, 72(Part B), 403–410. https://doi.org/10.1016/j.cities.2017.10.001
Wise, N., Özdemir, Ö. G., & Fillis, I. (2022). Creative entrepreneurship, urban transformation and the (Baltic) triangle model. Journal of Research in Marketing and Entrepreneurship, 24(2), 385–404. https://doi.org/10.1108/JRME-02-2021-0017
Wise, N., Đurkin Badurina, J., & Perić, M. (2021). Assessing residents’ perceptions of urban placemaking prior to hosting a major cultural event, International Journal of Event and Festival Management, 12(1), 51–69. https://doi.org/10.1108/IJEFM-04-2020-0020
Bitušíková, A. (2022). Transformations of place, memory and identity through urban place names in Banská Bystrica. Slovakia Hungarian Geographical Bulletin, 71(4), 401–417. https://doi.org/10.15201/hungeobull.71.4.6
Luigi, P., Saccoabc, S., Ghirardid, M. T., Trimarchi, M., & Sacco, P. L. et al. (2019). Two versions of heterotopia: The role of art practices in participative urban renewal processes. Cities, (89), 199–208. https://doi.org/10.1016/j.cities.2019.02.013
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2024 Олександр В. Радченко, Ірина І. Ільченко, Дар’я В. Лугова