ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК КЛЮЧОВІ ВЕКТОРИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено роль цифрових технологій як ключових векторів модернізації військово-промислового потенціалу України в умовах повномасштабної війни та глобальних трансформацій у безпековому середовищі. Обґрунтовано, що цифровізація стала одним із головних чинників, які визначають ефективність, адаптивність та технологічну стійкість оборонно-промислового комплексу. У дослідженні проаналізовано сучасні тенденції цифрової трансформації оборонного сектору, включаючи впровадження систем штучного інтелекту, автоматизованих платформ командування та управління, цифрових логістичних рішень, механізмів кіберзахисту, безпілотних технологій, а також цифрових двійників у процесах виробництва та військового планування. Особливу увагу приділено розвитку вітчизняної military-tech екосистеми протягом 2020–2025 років, зокрема діяльності платформи BRAVE1, інтеграції систем ситуаційної обізнаності DELTA та «Кропива», а також упровадженню таких електронних сервісів, як «Армія+» та «Резерв+». У статті доведено, що використання цифрових інструментів суттєво оптимізує процеси прийняття операційних рішень, підвищує прозорість логістики та закупівель, покращує координацію між військовими та цивільними інституціями, а також посилює інтеграцію України у міжнародне оборонне та технологічне співробітництво. У ході дослідження ідентифіковано основні бар’єри на шляху цифрової трансформації військово-промислового комплексу, серед яких виокремлено фрагментарність управлінських підходів, недостатнє фінансове забезпечення, дефіцит висококваліфікованих кадрів, кіберзагрози, залежність від імпортних технологій та електронних компонентів, а також відсутність єдиної цифрової політики. Крім того, як критичні виклики, що обмежують темпи цифрової модернізації, виділено наслідки пошкодження промислової інфраструктури та нестабільність логістики у воєнний час. У статті обґрунтовано пріоритетні напрями подальшого цифрового розвитку оборонно-промислового комплексу України, такі як створення інтегрованої цифрової інфраструктури, впровадження систем PLM, ERP та MES, розширення механізмів кіберстійкості, розвиток технологій штучного інтелекту, підтримка defense-tech стартапів та зміцнення міжнародного технологічного партнерства з країнами-членами НАТО та ЄС. Зроблено висновок, що цифровізацію слід розглядати не лише як технологічне оновлення, а й як стратегічний процес, спрямований на забезпечення технологічного суверенітету, зміцнення національної безпеки, підвищення конкурентоспроможності оборонної індустрії та формування інноваційної і стійкої оборонної екосистеми в Україні.