Ключові слова
реагування
надзвичайна ситуація
оцінювання
воєнна загроза
Як цитувати
Анотація
Актуальність теми визначено потребою підвищення стійкості та алертності системи охорони здоров’я, а також комплексного та регулярного моніторингу її здатності до реагування. Мета статті полягає у дослідженні відповідності існуючих інструментів оцінювання готовності системи охорони здоров’я до реагування на виклики, які виявились найбільш критичними для системи охорони здоров’я України під час функціонування в умовах повномасштабних воєнних дій. Використано поетапний підхід. На першому етапі проаналізовано зміст існуючих інструментів оцінювання готовності систем охорони здоров’я до надзвичайних ситуацій. На другому — здійснено контент-аналіз 11 репрезентативних джерел за 2022–2024 роки (звіти ВООЗ, МОЗ, НСЗУ тощо) щодо функціонування української системи охорони здоров’я в умовах війни. Для узагальнення використано фреймворк Health EDRM. На третьому етапі проведено порівняльний аналіз інструментів щодо наявності в них критичних компонентів українського досвіду реагування. У статті представлено результати аналізу інструментів для комплексного оцінювання готовності системи охорони здоров’я до надзвичайних ситуацій, визначено їхню релевантність для України в умовах повномасштабної війни. В ході дослідження було систематизовано п’ять основних інструментів для комплексного оцінювання готовності системи охорони здоров’я до реагування на надзвичайні ситуації. На основі узагальнених за допомогою моделі Health Emergency and Disaster Risk Management Framework емпіричних даних виокремлено шість ключових компонентів реагування, що виявились критично важливими для української системи охорони здоров’я. Встановлено інструменти, які найбільшою мірою охоплюють пріоритетні для ефективного функціонування в умовах повномасштабних воєнних дій компоненти готовності системи охорони здоров’я. Обґрунтовано перспективність подальших досліджень, спрямованих на розробку та імплементацію національних індикаторів та інструментів оцінювання готовності до реагування на надзвичайні ситуації. Визначено необхідність подальших досліджень та кроків, серед яких розробка чи адаптація індикаторів готовності до реагування, інструментів їхнього оцінювання, а також подальша їхня імплементація на національному рівні.
Посилання
1. Cabinet of Ministers of Ukraine. (2025). Pro skhvalennia Stratehii rozvytku systemy okhorony zdorovia na period do 2030 roku ta zatverdzhennia operatsiinoho planu zakhodiv z yii realizatsii u 2025–2027 rokakh [On approval of the strategy for the development of the healthcare system until 2030]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/34-2025-%D1%80#Text (in Ukrainian)
2. Pelykh, A. (2015). Teoretychni zasady otsiniuvannia efektyvnosti derzhavnoho mekhanizmu reahuvannia na zahrozy voiennii bezpetsi [Theoretical principles of assessing the effectiveness of the state response mechanism to threats to military security]. Aspekty publichnoho upravlinnia, (11–12), 28–35. http://nbuv.gov.ua/UJRN/aplup_2015_11-12_6 (in Ukrainian)
3. Firsova, O. (2019). Zabezpechennia stiikosti systemy okhorony zdorovia [Ensuring the sustainability of the healthcare system]. State Formation, (1). https://doi.org/10.34213/db.19.01.16 (in Ukrainian)
4. Karamyshev, D., Hordiienko, L., Rodyna, N., Didok, J., & Zamchyi, S. (2024). Hlobalnyi indeks bezpeky zdorov’ia yak oriientyr kryzovoho upravlinnia u zabezpechenni stiikosti systemy hromadskoho zdorov’ia [Global health security index as a guideline for crisis management in ensuring resilience of the public health system]. State Formation, 1(35), 269–280. https://doi.org/10.26565/1992-2337-2024-1-20 (in Ukrainian)
5. Starenkyi, V., Anishchenko, L., Pisnia, L., Cherniavskyi, I., & Artiukh, S. (2024). Otsiniuvannia hotovnosti likuvalno-profilaktychnoho zakladu do dii u nadzvychainii sytuatsii voiennoho kharakteru iz kombinovanym radiatsiinym urazhenniam naselennia [Assessment of the readiness of the medical and preventive facility for actions in an extraordinary situation of a military character with combined radiation injury to the population]. Ukrainian Journal of Radiology and Oncology, 32(3), 345–362. https://doi.org/10.46879/ukroj.3.2024.345-362 (in Ukrainian)
6. Gerilovych, A., Skapa, O., Fabish, A., Koshalko, O., Roman’ko, M., Gilvydis, J., & Rabinowitz, P. (2023). Ohliad instrumentiv otsiniuvannia hotovnosti system okhorony hromadskoho zdorov’ia do nadzvychainykh sytuatsii [Overview of assessment tools concerning public health protection systems’ preparedness for emergency situations]. One Health Journal, 1(III), 42–55. https://doi.org/10.31073/onehealthjournal2023-III-06 (in Ukrainian)
7. Verkhovna Rada of Ukraine. (2025). Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrainy [Civil Protection Code of Ukraine]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text (in Ukrainian)
8. Derzhavnyi komitet Ukrainy z pytan tekhnichnoho rehuliuvannia ta spozhyvchoi polityky. (2010). Klasyfikator nadzvychainykh sytuatsii [Classifier of emergencies]. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text (in Ukrainian)
9. World Health Organization (WHO). (2008). Mizhnarodni pravyla okhorony zdorovia [International Health Regulations]. https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/43883/9789663836911-ukr.pdf?sequence=33&isAllowed=y (in Ukrainian)
10. European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC). (2018). Health emergency preparedness self-assessment tool: User guide. https://www.ecdc.europa.eu/en/publications-data/hepsa-health-emergency-preparedness-self-assessment-tool-user-guide
11. World Health Organization (WHO). (2022a). Joint external evaluation tool: Third edition. https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/357087/9789240051980-eng.pdf?sequence=1
12. World Health Organization (WHO). (2022b). State parties annual self-assessment reporting tool: Second edition. https://cdn.who.int/media/docs/default-source/health-security-preparedness/cap/spar/9789240040120-eng-new.pdf?sfvrsn=5dc09bd9_10
13. World Health Organization (WHO). (2021). Toolkit for assessing health-system capacity for crisis management: User manual. https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/352566/9789289002615-eng.pdf?sequence=1&isAllowed=y
14. World Health Organization (WHO). (2024a). Benchmarks for strengthening health emergency capacities. https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/375815/9789240086760-eng.pdf?sequence=1
15. World Health Organization (WHO). (2019). Health emergency and disaster risk management framework. https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/326106/9789241516181-eng.pdf
16. World Health Organization (WHO). (2025). Surveillance system for attacks on health care (SSA). https://extranet.who.int/ssa/LeftMenu/Index.aspx
17. National Health Service of Ukraine. (2022). Zvit Natsionalnoi sluzhby zdorovia Ukrainy [Report of the National Health Service of Ukraine]. https://edata.e-health.gov.ua/storage/files/2002-web-new-compressed_1690204056.pdf?1749755551 (in Ukrainian)
18. World Health Organization (WHO). (2024b). Country office in Ukraine: Annual report. https://iris.who.int/handle/10665/380911
19. Médicos del Mundo. (2024). Dostup do systemy okhorony zdorovia v silskii mistsevosti pid chas viiny v Ukraini [Access to the healthcare system in rural areas during the war in Ukraine]. https://khisr.kharkov.ua/wp-content/uploads/2024/05/Analitychnyy-zvit_Dostup-do-systemy-okhorony-zdorovia-v-silskiy-mistsevosti-pid-chas-viyny-v-Ukraini_Medicos-del-Mundo-2024_ukr.pdf (in Ukrainian)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Маркіян І. Білас