ДОГОВІРНІ МЕХАНІЗМИ РОЗМЕЖУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У КРАЇНАХ ЄС ТА У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ: ВІД ГІБРИДНИХ МОДЕЛЕЙ ДО КОНКРЕТНИХ КЕЙСІВ

Анотація

У статті досліджується трансформація розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в країнах Європейського Союзу в умовах сучасних викликів, зумовлених економічною динамікою, цифровізацією та зростанням безпекових ризиків. Актуальність дослідження визначається необхідністю пошуку ефективних інструментів балансування повноважень у межах багаторівневого врядування, зокрема через застосування договірних механізмів як альтернативи традиційним ієрархічним моделям децентралізації. В результаті, на основі компаративного аналізу встановлено, що в країнах ЄС відбувається перехід до гібридних і переговорних моделей розмежування повноважень, у яких ключову роль відіграють формалізовані міжурядові угоди. Розроблено багатовимірну модель оцінки зрілості систем розмежування повноважень, що включає інституційний, функціональний, персональний і процедурний виміри, а також механізми стримувань і противаг. Застосування цієї моделі до аналізу кейсів (державно-регіональні планові контракти Франції, економічна угода Країни Басків, фіскальний фреймворк Шотландії, а також договірні механізми Італії та Польщі) дозволило систематизувати основні типи договірних моделей: координаційні, автономні та гібридні. Виявлено, що найбільш зрілими є системи, які поєднують інституційну стабільність із фінансовою автономією та розвиненими процедурними механізмами. Також встановлено, що сучасні тенденції в ЄС характеризуються одночасним розширенням функцій місцевого самоврядування та посиленням централізації стратегічних повноважень у відповідь на безпекові виклики та енергетичну нестабільність. Підводячи підсумки, доведено, що договірні механізми є ефективним інструментом узгодження інтересів різних рівнів влади та підвищення адаптивності системи публічного управління. Обґрунтовано перспективність їх застосування в Україні, зокрема через впровадження державно-регіональних контрактів, гібридних фіскальних моделей і інтеграцію безпекового компоненту у систему місцевого врядування. Результати дослідження підтверджують, що договірний підхід сприяє реалізації принципу субсидіарності та підвищенню ефективності багаторівневого врядування в умовах сучасних трансформацій.