ФІЛОСОФСЬКІ ВИМІРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТА ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

Анотація

У статті досліджено філософські виміри української ідентичності через культурологічний та політологічний аспекти, актуальність яких зумовлена гостротою національної самосвідомості в умовах російсько-української війни. Визначено, що тривала відсутність державності, територіальна роз’єднаність, денаціоналізація еліти та радянська ментальність суттєво вплинули на її формування, що є ключовим у сучасній гуманітаристиці в контексті глобалізації та деколонізації. Метою є аналіз філософських дискурсів, що формують українську ідентичність, виокремлення її духовних цінностей і принципів, а також оцінка їхнього впливу на національну аксіологію, політичні процеси та міжнародну безпеку. Методологія базується на міждисциплінарному підході, що поєднує філософський аналіз із культурологією та політологією, використовуючи герменевтику, порівняльно-історичний метод, контент-аналіз і культурологічний підхід. Проаналізовано еволюцію ідентичності від праць Михайла Грушевського (1917) до сучасних соціологічних даних 2024 р., які вказують на зростання ролі етнічних і культурних критеріїв поряд із громадянською ідентичністю. Ключовими ознаками сучасної ідентичності визначено гордість за громадянство, підтримку демократії, орієнтацію на майбутнє, приналежність до європейської традиції, вживання української мови та розрив із російським і радянським минулим. Філософський дискурс осмислено через ідеї свободи й гідності, а культурологічні аспекти – через творчість Григорія Сковороди (кордоцентризм, «сродна праця») та Лесі Українки («Бояриня» як конфронтація менталітетів). Політологічно досліджено вплив ідентичності на зовнішню політику та консолідацію суспільства в умовах агресії, що зміцнює національну єдність і впливає на регіональну безпеку. Підкреслено, що прагнення до свободи та гідності є визначальною рисою українського менталітету, що знайшло відображення в історичній боротьбі за незалежність та в подіях Революції Гідності. Сучасна російська агресія стала каталізатором консолідації української національної ідентичності, зміцнивши почуття національної єдності та усвідомлення власної самобутності. Консолідація українського суспільства навколо власної ідентичності відіграє першочергову роль у протистоянні агресору та впливає на регіональну та глобальну безпеку.