ГЕНЕЗИС СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ: ВІД БРЕТТОН-ВУДСЬКОГО КОНСЕНСУСУ ДО АЛГОРИТМІЧНОГО ПОРЯДКУ WEB3

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретичне дослідження еволюційної трансформації світової фінансової архітектури (СФА) у контексті зміни глобальних технологічних укладів. Авторами проаналізовано історичну ретроспективу фінансової глобалізації, починаючи від моменту закладення фундаменту Бреттон-Вудської системи, що визначила ієрархічну, долароцентричну структуру міжнародних розрахунків на десятиліття вперед. Виявлено, що класична модель СФА, заснована на централізованому посередництві банківських установ та наднаціональних регуляторів, на сучасному етапі стикається з кризою інституційної ефективності, спричиненою накопиченням глобальних дисбалансів та цифровим розривом. Особливу увагу приділено концептуальному переосмисленню переходу від Ямайської валютної системи до нової епохи «алгоритмічного порядку», що базується на технологіях Web3. Встановлено, що ключовою ознакою сучасної трансформації є децентралізація фінансових відносин, де функція довіри переноситься з інституційного рівня (державних та банківських гарантій) на протокольний рівень (розподілені реєстри, смарт-контракти). Автори доводять, що Web3 не просто модернізує платіжні інструменти, а формує принципово нову логіку міжнародної економічної взаємодії – екосистему, де капітал набуває властивостей програмованості, а транскордонні операції здійснюються у режимі реального часу без залучення традиційних кореспондентських мереж. У роботі деталізовано вплив децентралізованих фінансів (DeFi) на зміну ролі національних валют та центральних банків. Обґрунтовано тезу про те, що алгоритмізація фінансового простору вимагає розробки нових підходів до міжнародного регулювання, оскільки традиційні методи контролю за рухом капіталу втрачають дієвість в умовах анонімних децентралізованих мереж. Зроблено прогноз щодо формування гібридної архітектури майбутнього, де «фіатний» та «алгоритмічний» порядки співіснуватимуть через механізми інтероперабельності. Стаття має на меті закласти теоретичний базис для подальшого вивчення механізмів адаптації національних економік, зокрема України, до викликів глобальної цифровізації фінансів.