ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ ДЛЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Анотація

Стаття присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню концептуальних засад формування податкової політики держави щодо домогосподарств на основі систематизації наукових підходів до трактування категорії домогосподарства, узагальнення еволюції податкових теорій та ідентифікації механізмів впливу податкового навантаження на економічну активність та фінансову поведінку домогосподарств. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування концептуальних засад формування податкової політики держави щодо домогосподарств на основі систематизації наукових підходів до трактування категорії домогосподарства, узагальнення еволюції податкових теорій, а також ідентифікації механізмів впливу податкового навантаження на економічну активність та фінансову поведінку домогосподарств у ринковій економіці. У процесі дослідження використано системний, історико-генетичний, абстрактно-логічний, структурно-логічний та порівняльний методи, а також методи узагальнення та систематизації наукових підходів, що дозволило розглянути домогосподарства як багатофункціональні мікроекономічні системи, що поєднують споживчі, виробничі, заощаджувальні та інвестиційні функції в межах національної економіки. Результати дослідження свідчать, що домогосподарства є ключовими інституційними суб’єктами ринкової економіки, які одночасно формують сукупний попит, забезпечують пропозицію факторів виробництва та акумулюють інвестиційний потенціал через заощадження. Встановлено, що фінансова поведінка домогосподарств має системний характер і визначається взаємодією економічних, інституційних та поведінкових чинників, що впливають на рішення щодо споживання, заощадження та запозичення. Доведено, що податкова політика держави щодо домогосподарств еволюціонує від фіскально орієнтованого інструмента до комплексного механізму регулювання економічної поведінки. Узагальнення еволюції податкових теорій засвідчило перехід від класичного підходу до регулятивного, стимулюючого та поведінкового трактування податків, що дозволяє розглядати їх як інструмент впливу на економічні рішення домогосподарств. Виявлено, що податкове навантаження здійснює багатоканальний вплив через дохідний, стимулюючий та інституційно-поведінковий ефекти, що проявляється у зміні структури споживання, скороченні заощаджень, трансформації трудової поведінки та посиленні неформальної зайнятості. Обґрунтовано, що підвищення податкового навантаження зумовлює зниження післяподаткових доходів, обмеження інвестиційного потенціалу домогосподарств та зміну структури фінансових стратегій у бік більш обережних і неформальних форм накопичення. Встановлено, що адаптаційна поведінка домогосподарств проявляється у корекції трудової активності, оптимізації споживчих витрат та зростанні частки тіньових економічних практик. Реалізація запропонованих підходів дозволяє поглибити теоретико-методологічне розуміння ролі домогосподарств у податковій системі та створює підґрунтя для удосконалення податкової політики держави з урахуванням поведінкових реакцій економічних агентів.