Анотація
У статті досліджено особливості координації зовнішньополітичних курсів держав у межах сучасних регіональних інтеграційних об’єднань в умовах трансформації міжнародного середовища та зростання глобальних викликів. Актуальність теми зумовлена потребою узгодження національних інтересів учасників інтеграційних структур із колективними цілями регіонального співробітництва. Серед значущих проблем виокремлено нерівномірність політичних пріоритетів країн, відмінності у рівнях інтеграційної взаємодії та труднощі ухвалення спільних рішень у сфері міжнародної політики. Метою статті є визначення основних інструментів узгодження зовнішньополітичних дій держав у межах інтеграційних об’єднань і оцінювання їхньої результативності у сучасних геополітичних умовах. У процесі дослідження застосовано порівняльний, системний та інституційний підходи, зокрема методи політичного аналізу, прогнозування й узагальнення міжнародної практики. Вивчення діяльності Європейського Союзу, АСЕАН, Африканського Союзу та МЕРКОСУР дало змогу обґрунтувати специфіку функціонування моделей міждержавної взаємодії у сфері зовнішньої політики. Виявлено, що найбільшу ефективність демонструють механізми, основані на поєднанні інституційної узгодженості, дипломатичного діалогу та багаторівневої співпраці. Отримані результати засвідчують, що регіональні інтеграційні структури поступово посилюють власну роль у міжнародних відносинах, формуючи спільні позиції щодо безпекових, економічних і гуманітарних питань. Водночас рівень результативності колективних дій залежить від політичної довіри між учасниками, стабільності інституційної системи та здатності реагувати на зміни міжнародної кон’юнктури. Запропоновано концептуальний підхід до оцінювання ефективності зовнішньополітичної взаємодії, що охоплює інституційний, стратегічний, комунікаційний, безпековий та дипломатичний складники й забезпечує комплексний аналіз ступеня узгодженості міжнародних рішень та рівня ефективності спільної діяльності держав-учасниць. У висновках обґрунтовано, що удосконалення механізмів зовнішньополітичної взаємодії є важливою передумовою зміцнення регіональної стабільності, підвищення міжнародної ролі інтеграційних об’єднань та забезпечення ефективного реагування на сучасні виклики. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом цифровізації дипломатичних процесів, розвитком багатосторонньої співпраці та адаптацією інтеграційних моделей до нових умов глобальної політики.
Посилання
1. Muntschick, J. (2026). The securitization of inter-regional energy cooperation between the EU and Southern Africa. Frontiers in Political Science, (8), 1720109. https://doi.org/10.3389/fpos.2026.1720109
2. Soto, A. J. J., Mendoza, W. J., Moscoso Cuaresma, J. R., Nunez-del-Prado, M., & Alatrista-Salas, H. (2026). Interregionalism without automatic integration: European Union influence and political mediation in Mercosur. European Politics and Society, 1–23. https://doi.org/10.1080/23745118.2026.2632281
3. Palmieri, R., Amice, C., Amato, M., & Verneau, F. (2024). Beyond the finish line: Sustainability hurdles in the EU–Mercosur free trade agreement. Social Sciences, 13(7), 362. https://doi.org/10.3390/socsci13070362
4. Harrison, J., & Paulini, S. (2024). Reinventing trade, environment and development interlinkages: lessons from the EU–Mercosur Association Agreement. Journal of International Economic Law, 27(4), 723–740. https://doi.org/10.1093/jiel/jgae044
5. Nolte, D., & Correa Ribeiro Neto, C. (2021). Mercosur and the EU: The false mirror. Lua Nova, (112), 87–122. https://doi.org/10.1590/0102-087122/112
6. Ramanzini Jr., H., & Luciano, B. (2021). Regional (dis)integration beyond governments: A comparison in social and civil society participation between Mercosur and SADC. International Area Studies Review, 24(1), 18–34. https://doi.org/10.1177/22338659211005587
7. Freudlsperger, C., & Jachtenfuchs, M. (2021). A member state like any other? Germany and the European integration of core state powers. Journal of European Integration, 43(2), 117–135. https://doi.org/10.1080/07036337.2021.1877695
8. Chirathivat, S., Kunnamas, N., & Welfens, P. J. J. (2020). Regional integration in the EU and ASEAN in the period of declining multilateralism and corona shocks. International Economics and Economic Policy, (17), 555–561. https://doi.org/10.1007/s10368-020-00480-4
9. Pose-Ferraro, N. (2026). Between geopolitics and political economy: The European Union–Mercosur negotiation to form a trade agreement. Journal of Common Market Studies, 64(1), 248–267. https://doi.org/10.1111/jcms.13743
10. Koval, A. G., & Andrianova, E. K. (2022). Mercosur in trade policy clusters: Challenges and prospects. Brazilian Journal of Political Economy, 42(3), 718–737. https://doi.org/10.1590/0101-31572022-3288
11. Karataşlı, Ş. S. (2023). Hegemonic world orders, distributional (in)justice and global social change. International Affairs, 99(1), 23–39. https://doi.org/10.1093/ia/iiac312
12. Fernández-Guillén, Ó. E. (2021). Asean–Mercosur: Integración, relaciones económicas y potencialidades de asociación en el Sur Global. OASIS, (35), 279–317. https://doi.org/10.18601/16577558.n35.14
13. Lanz, R., & Piermartini, R. (2021). Specialisation within global value chains: Transport infrastructure matters upstream. The World Economy, 44(9), 2587–2610. https://doi.org/10.1111/twec.13106
14. Tacea, A. (2021). From legal to political reasoning: National parliaments’ use of reasoned opinions in the area of freedom, security and justice. Journal of Common Market Studies, 59(6), 1573–1589. https://doi.org/10.1111/jcms.13213
15. Röth, L. (2022). After Merkel – The 2021 German election and its implications for European Union politics. Journal of Common Market Studies, 60(S1), 612–629. https://doi.org/10.1111/jcms.13389
16. Borges, F. A. (2022). It’s not me, it’s you: self-interest, social affinity, and support for redistribution in Latin America. Latin American Politics and Society, 64(3), 1–36. https://doi.org/10.1017/lap.2022.10
17. Klüver, H., & Bäck, H. (2020). Coalition agreements, issue attention, and cabinet governance. Comparative Political Studies, 52(13–14), 1995–2026. https://doi.org/10.1177/0010414019830726
18. Broschek, J., & Goff, P. M. (2022). Explaining sub-federal variation in trade agreement negotiations: the case of CETA. Journal of Common Market Studies, 60(3), 801–820. https://doi.org/10.1111/jcms.13287
19. Burcu, O. (2022). The Chinese government’s management of anti-Japan nationalism during Hu-Wen era. International Relations of the Asia-Pacific, 22(2), 237–266. https://doi.org/10.1093/irap/lcab002
20. Aggarwal, V. K., & Newland, S. (2020). Governing trade in a fragmented world: Interregionalism and strategic economic coordination. The World Economy, 44(5). https://doi.org/10.1111/twec.12974
21. Leib, J. (2023). Of peacekeepers and pandemics: how Covid-19 changed strategic communication of the UN Mission in South Sudan. Global Governance: A Review of Multilateralism and International Organizations, 29(1), 11–36. https://doi.org/10.1163/19426720-02901004
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Валентина О. Бабіна, Степан В. Ковбасюк, Вікторія І. Панасюк