ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТЛА: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ МОДЕЛІ ТА СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей публічного управління у сфері соціального житла, а також визначенню трансформаційних моделей та стратегічних орієнтирів розвитку державної житлової політики в умовах сучасних соціально-економічних викликів. Актуальність теми зумовлена загостренням житлової проблеми в Україні, значними руйнуваннями житлового фонду внаслідок повномасштабної війни, зростанням кількості внутрішньо переміщених осіб та необхідністю формування ефективних управлінських механізмів забезпечення населення доступним і соціальним житлом. У статті проаналізовано теоретичні засади публічного управління у сфері житлової політики, уточнено зміст ключових категорій, зокрема «соціальне житло», «державне регулювання житлового сектору» та «публічне управління житловою сферою». Особливу увагу приділено аналізу нормативно-правового забезпечення державної житлової політики та інституційних механізмів управління житловим фондом. На основі статистичних даних охарактеризовано сучасний стан забезпечення населення житлом, масштаби руйнування житлової інфраструктури, динаміку внутрішнього переміщення населення та регіональні дисбаланси у забезпеченні житлом. У дослідженні здійснено аналіз зарубіжного досвіду формування та функціонування системи соціального житла у країнах Європейського Союзу, що дозволило визначити основні інституційні моделі управління житловою сферою та інструменти державної підтримки житлового будівництва. На основі проведеного аналізу обґрунтовано необхідність трансформації системи публічного управління соціальним житлом в Україні з урахуванням сучасних соціально-економічних викликів та потреб післявоєнного відновлення держави. У статті запропоновано трансформаційні моделі публічного управління у сфері соціального житла, що передбачають поєднання механізмів державного регулювання, інструментів місцевого самоврядування, механізмів державно-приватного партнерства та міжнародної фінансової підтримки. Визначено стратегічні орієнтири розвитку державної житлової політики, спрямовані на розширення фонду соціального житла, удосконалення інституційно-правових механізмів управління, розвиток прозорого ринку орендного житла та посилення соціальної інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Реалізація запропонованих підходів сприятиме підвищенню ефективності системи публічного управління житловою сферою та забезпеченню доступності житла для соціально вразливих категорій населення.