Ключові слова
соціально-економічний розвиток
сталий розвиток
глобалізація
місто Сучжоу
інновації
демографічна політика
екологічна стійкість
диджиталізація
регіональний розвиток
Як цитувати
Анотація
Управління регіональним соціально-економічним розвитком набуває особливої актуальності в умовах глобалізації, яка створює нові можливості для економічного зростання, але водночас ускладнює управління ресурсами через зростання конкуренції та екологічні виклики. Метою дослідження є аналіз управлінських практик соціально-економічного розвитку міста Сучжоу (провінція Цзянсу, Китай), яке є одним із провідних регіонів країни. Особлива увага приділяється інноваційним підходам до управління, демографічним характеристикам, а також бар’єрам і можливостям для інтеграції у світову економіку. Дослідження виявило, що Сучжоу демонструє стійке економічне зростання, де частка інноваційного сектору у ВВП становить 35%, а загальний ВВП у 2022 році досяг 2,4 трлн юанів. Серед основних досягнень управління виділено зростання кількості малих і середніх підприємств на 12% і зниження рівня безробіття до 3,5%. Водночас місто стикається зі значними викликами, зокрема демографічним старінням (23% населення старші 60 років) та високим рівнем забруднення води (перевищення норми на 45%). Стратегії розвитку Сучжоу спрямовані на перехід до високотехнологічних виробництв, підтримку малого та середнього бізнесу, а також впровадження екологічних ініціатив. Запропоновано низку рекомендацій, таких як діджиталізація управлінських процесів, розвиток інфраструктури та залучення молодих фахівців для вирішення демографічної кризи. Управлінські підходи Сучжоу демонструють ефективність у поєднанні економічного зростання з екологічною стійкістю та соціальними ініціативами. Однак для подальшого розвитку необхідна оптимізація демографічної політики, модернізація інфраструктури та зниження залежності від глобальних ланцюгів постачання. Отримані результати можуть бути корисними для інших регіонів, які стикаються з подібними викликами, і слугувати основою для розробки комплексних управлінських стратегій у контексті глобалізації.
Посилання
1. Warf, B., & Storper, M. (2000). The Regional World: Territorial development in a Global economy. Economic Geography, 76(1), 101. https://doi.org/10.2307/144543
2. Chen, B., Ma, J., Feiock, R., & Suo, L. (2019). Factors Influencing Participation in Bilateral Interprovincial Agreements: Evidence from China’s Pan Pearl River Delta. Urban Affairs Review, 55(3), 923–949. https://doi.org/10.1177/1078087418825002
3. Wu, C., Wei, Y. D., Huang, X., & Chen, B. (2017). Economic transition, spatial development and urban land use efficiency in the Yangtze River Delta, China. Habitat International, 63, 67–78. https://doi.org/10.1016/j.habitatint.2017.03.012
4. He, Q., Zeng, C., Xie, P., Tan, S., & Wu, J. (2019). Comparison of urban growth patterns and changes between three urban agglomerations in China and three metropolises in the USA from 1995 to 2015. Sustainable Cities and Society, 50, 101649. https://doi.org/10.1016/j.scs.2019.101649
5. Chen, X., & Quan, R. (2021). A spatiotemporal analysis of urban resilience to the COVID-19 pandemic in the Yangtze River Delta. Natural Hazards, 106(1), 829–854. https://doi.org/10.1007/s11069-020-04493-9
6. Han, X., Wang, J., Zhang, M., & Wang, X. (2020). Using social media to mine and analyze public opinion related to COVID-19 in China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(8), 2788. https://doi.org/10.3390/ijerph17082788
7. Yu, C., Dijkema, G. P., De Jong, M., & Shi, H. (2015). From an eco-industrial park towards an eco-city: a case study in Suzhou, China. Journal of Cleaner Production, 102, 264–274. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015.04.021
8. Song, M., Cen, L., Zheng, Z., Fisher, R., Liang, X., Wang, Y., & Huisingh, D. (2016). How would big data support societal development and environmental sustainability? Insights and practices. Journal of Cleaner Production, 142, 489–500. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2016.10.091
9. Xu, C. (2011). The fundamental institutions of China’s reforms and development. Journal of Economic Literature, 49(4), 1076–1151. https://doi.org/10.1257/jel.49.4.1076
10. Lyons, T. P. (1985). China’s cellular economy: A test of the fragmentation hypothesis. Journal of Comparative Economics, 9(2), 125–144. https://doi.org/10.1016/0147-5967(85)90034-4
11. Zhao, M., Liu, N., Chen, J., Wang, D., Li, P., Yang, D., & Zhou, P. (2024). Navigating Post-COVID-19 Social–Spatial Inequity: Unravelling the Nexus between Community Conditions, Social Perception, and Spatial Differentiation. Land, 13(4), 563. https://doi.org/10.3390/land13040563
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2024 Валерія Г. Щербак, Цзі Тао