МОДЕЛІ СПОЖИВАННЯ ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ЗАГРОЗ ГЛОБАЛЬНІЙ ПРОДОВОЛЬЧІЙ БЕЗПЕЦІ

Анотація

Стаття досліджує взаємозв’язок між урбанізацією, глобалізацією та трансформацією моделей споживання, які безпосередньо впливають на стан глобальної продовольчої безпеки. Показано, що швидке зростання міського населення, зміни стилю життя, підвищення рівня доходів та розвиток цифрових торгових платформ змістили попит з традиційних місцевих продуктів на промислово оброблені масові товари. Ця тенденція збільшує навантаження на сільськогосподарські системи, провокує підвищене споживання енергомістких продуктів і сприяє зменшенню біорізноманіття. Наголошується, що урбанізація створює просторові диспропорції у доступі до свіжої та безпечної їжі, тоді як стандартизація дієтичних моделей призводить до втрати культурного різноманіття у харчуванні та збільшує залежність національних ринків від глобальних ланцюгів поставок. Встановлено, що процеси глобалізації породжують нові ризики продовольчої вразливості через концентрацію виробництва в руках транснаціональних корпорацій, які контролюють значну частку світового продовольчого ринку. У дослідженні підкреслено, що ці зміни мають економічні, соціальні та екологічні наслідки, включаючи зростання продовольчої нерівності, збільшення обсягів харчових відходів та загрозу національному продовольчому суверенітету. Аргументується необхідність розробки нових підходів до управління продовольчими системами, які поєднують принципи сталого розвитку, екологічного балансу та соціальної відповідальності. Пропонується концепція «розумного споживання» як основа переходу до більш стійких моделей виробництва та споживання, що забезпечують збалансований розвиток продовольчих систем і зміцнення глобальної продовольчої безпеки. Особлива увага приділяється ролі державної політики у підтримці локальних продовольчих ініціатив, стимулюванні коротких ланцюгів постачання та підвищенні рівня харчової грамотності споживачів. Відзначається, що синергія державного регулювання, корпоративної відповідальності та обізнаності споживачів може стати ключовим фактором у формуванні нової парадигми продовольчої стабільності. Отримані результати мають практичне значення для розробки сталих сільськогосподарських стратегій та вдосконалення національних політик продовольчої безпеки.