СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКУРИ УКРАЇНИ: ЕВОЛЮЦІЯ ПІДХОДІВ, ФІНАНСОВІ РОЗРИВИ ТА ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Анотація

У статті досліджено еволюцію стратегічного планування повоєнної відбудови критичної інфраструктури України в умовах триваючої війни. На основі аналізу звітів швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA1–RDNA4) виявлено тенденцію до неухильного зростання прямих збитків – з 252 млрд дол. у 2022 році до 176 млрд дол. у 2024 році, а також довгострокових потреб на відновлення протягом десяти років до 524 млрд дол. Встановлено, що найбільших втрат зазнали житловий сектор, транспорт та енергетика, а 72% шкоди географічно зосереджено в п’яти прифронтових областях та Київській області. Розглянуто ключові стратегічні документи національного рівня – Закон України «Про критичну інфраструктуру», Методику категоризації, Національний план захисту критичної інфраструктури (вересень 2023) та цифрову екосистему DREAM. Окрему увагу приділено аналізу фінансового розриву: на 2025 рік потреби у фінансуванні становлять 15 млрд дол., з яких забезпечено лише 5,5 млрд дол., а дефіцит сягає 9,96 млрд дол. (понад 60% потреб). Висвітлено позицію колишнього прем’єр-міністра Д. Шмигаля щодо необхідності конфіскації заморожених російських активів як основного джерела відбудови. Доведено, що відсутність єдиного загальнонаціонального плану відновлення з юридичною силою, низька абсорбційна спроможність органів влади (витрати на рівні 1% бюджету в першому кварталі 2025 р.) та неповне використання цифрових інструментів DREAM створюють системну бюрократичну інерцію, яка суттєво ускладнює координацію донорів та місцевої влади. Запропоновано рекомендації щодо ухвалення юридично обов’язкового національного плану відновлення, забезпечення повної прозорості проєктів у DREAM, активізації переговорів про конфіскацію російських активів та запровадження персональної відповідальності за освоєння коштів.