ОНТОЛОГІЯ ІСТОРІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Анотація

У статті здійснено комплексне філософське осмислення онтології історії в умовах сучасної війни та досліджено особливості трансформації історичної свідомості українського суспільства в контексті розвитку інформаційного суспільства й цифровізації комунікаційного простору. Визначено, що в умовах воєнного протистояння історія перестає сприйматися виключно як сукупність подій минулого та набуває ознак динамічного простору колективного переживання, суспільного осмислення й інформаційної інтерпретації історичної реальності. Проаналізовано сучасні філософські підходи до розуміння онтології історії, історичної пам’яті, колективного досвіду та історичної свідомості. Встановлено, що більшість сучасних наукових концепцій пов’язує історичну свідомість із процесами колективного пам’ятання, інтерпретації історичного досвіду, формування національної ідентичності та суспільного самоусвідомлення. Обґрунтовано, що війна виступає потужним екзистенційним чинником трансформації історичного буття суспільства, який суттєво впливає на переосмислення історичного минулого, формування нових моделей колективної пам’яті та зміну способів сприйняття історичної реальності. Досліджено вплив інформаційного простору, цифрових медіа, інформаційної війни та мережевих комунікацій на процеси формування історичної свідомості в умовах сучасної війни. Визначено, що цифровізація історичної пам’яті, медіатизація воєнного досвіду, поширення стратегічних наративів та алгоритмізація інформаційних потоків формують нові моделі історичної інтерпретації та суспільного переживання історії. У статті запропоновано модель інформаційно-онтологічної трансформації історичної свідомості суспільства, відповідно до якої сучасна історична свідомість формується через взаємодію воєнно-екзистенційного досвіду, історичної пам’яті, інформаційного простору, цифрових медіа та колективної ідентичності. Доведено, що в умовах розвитку інформаційного суспільства онтологія історії набуває виразного інформаційно-комунікаційного характеру, а історична свідомість трансформується у складну систему колективного осмислення історичного буття, у межах якої минуле, сучасне та майбутнє перебувають у постійній взаємодії через механізми цифрової комунікації та інформаційної репрезентації історичного досвіду.