ІННОВАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ В ПУБЛІЧНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджуються особливості інновацій в управлінні людськими ресурсами в публічному секторі України. Визначено, що поняття інновацій в управлінні людськими ресурсами охоплює впровадження нових ідей, методів, технологій і процесів, спрямованих на підвищення ефективності та результативності управління персоналом. Підкреслено вагомість дослідження даної тематики. Зокрема йдеться про необхідність публічного сектору та органів управління адаптуватися до вимог війни та суспільно-політичної кризи; необхідність формувати стратегію подальшого розвитку публічної сфери через імплементацію різноманітних міжнародних угод. Основною метою дослідження визначено вивчення особливостей впровадження інновацій у системі управління людськими ресурсами публічного сектору України. Зокрема виявлення основних позитивних практик запровадження різноманітних електронних систем, цільових напрямів розвитку цифровізації органів державного управління та визначення перспективних напрямів дослідження. Доведено, що існує кілька напрямів функціонування персоналу організацій, відповідно до організаційних, технологічних, а також соціальних змінних, які тим чи іншим чином впливають на взаємодію між працівниками, керівництвом та іншими стейкхолдерами. Так, використання технологічних інновації, дозволяє використовувати нові технології для автоматизації HR-процесів (наприклад, системи управління талантами, HR-аналітика, створювати різноманітні платформи для електронного документообігу); використання онлайн-інструментів для навчання та розвитку (e-learning, вебінари). Організаційні інновації сприяють запровадженню нових моделей управління. У підсумку виокремлено що дане дослідження має кілька пріоритетних напрямів щодо його подальшого розвитку: стратегічних комунікацій у публічної політики, формування корпоративної культури державних структур, визначення їхньої місії, стратегічної цілі, цінностей та візії; розвиток інноваційного лідерства; формування через інновації горизонтальних зв’язків в організації; забезпечення органами державного управління принципів справедливості, відкритості, прозорості, рівного доступу тощо через розвиток цифрових трансформацій, зокрема і державного врядування.