КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ
PDF (English)

Ключові слова

стратегія розвитку
управління персоналом
ефективність управління персоналом
розвиток персоналу
мотивація персоналу
людський капітал
стратегічне управління
транспортні підприємства
транспортна галузь
цифрова трансформація

Як цитувати

Устіловська, А., & Митюра, С. (2026). КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ. Соціальний розвиток: економіко-правові проблеми, (18). https://doi.org/10.70651/3083-6018/2026.6.17

Анотація

Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад формування стратегії розвитку ефективного управління персоналом підприємств транспортної галузі в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій, цифровізації бізнес-процесів та зростання вимог до конкурентоспроможності підприємств. Обґрунтовано, що людський капітал є одним із ключових стратегічних ресурсів транспортних підприємств, а ефективність управління персоналом значною мірою визначає їх здатність до адаптації, інноваційного розвитку та забезпечення сталого функціонування. У процесі дослідження здійснено узагальнення наукових підходів до трактування понять «стратегія», «розвиток», «мотивація» та «ефективність управління персоналом», а також проаналізовано еволюцію концепцій управління персоналом від традиційних моделей кадрового адміністрування до сучасних стратегічно орієнтованих підходів. Систематизовано класичні, інтегровані та сучасні підходи до формування стратегії розвитку персоналу, визначено їхні характерні особливості, переваги та можливості застосування на підприємствах транспортної галузі. На основі критичного аналізу наукових джерел сформовано авторське бачення сутності стратегії розвитку ефективного управління персоналом, яке ґрунтується на інтеграції стратегічних цілей підприємства, розвитку людського капіталу, удосконаленні системи мотивації, професійному розвитку працівників, цифровій трансформації кадрових процесів та забезпеченні безперервного підвищення результативності діяльності персоналу. Запропонований підхід дозволяє комплексно розглядати процес управління персоналом як важливий чинник забезпечення довгострокової конкурентоспроможності та стійкого розвитку транспортних підприємств.

https://doi.org/10.70651/3083-6018/2026.6.17
PDF (English)

Посилання

1. Kolot, A. M. (2010). Sotsialno-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyklyky, tendentsiyi rozvytku [Social and labor sphere: state of relations, new challenges, development trends]. KNEU. (in Ukrainian)

2. Kolot, A. M., Hrishnova, O. A., & Herasymenko, O. O. (2009). Ekonomika pratsi ta sotsialno-trudovi vidnosyny [Labor Economics and Social and Labor Relations]. KNEU. https://xn--e1ajqk.kiev.ua/wp-content/uploads/2019/12/Kolot-A.-M.-ekonomika-praczi.pdf (in Ukrainian)

3. Esinova, N. I. (2017). Ekonomika pratsi ta sotsialno-trudovi vidnosyny [Labor Economics and Social and Labor Relations]. KHDUKHT. https://xn--e1ajqk.kiev.ua/wp-content/uploads/2019/12/sonova-N.-I.-ekonomika-praczi.pdf (in Ukrainian)

4. Obydyennova, T., & Leshenko, A. (2024). Innovatsiyni metody motyvatsiyi profesiynoho rozvytku personalu pidpryyemstv [Innovative methods of motivating professional development of enterprise personnel]. Adaptive management: theory and practice. Economy Series, 18(36). https://doi.org/10.33296/2707-0654-18(36)-14 (in Ukrainian)

5. Rod, L., & Shvets, I. (2013). Designing of the efficient motivation system of the staff professional development. Skhid, 1(121), 47–54. https://doi.org/10.21847/1728-9343.2013.1(121).13416

6. Cherevan, I., Kovalenko, Y. U., & Holets, S. (2024). Motyvatsiya personalu pidpryyemstv: suchasni trendy v umovakh voyennoho stanu [Motivation of enterprise personnel: modern trends in martial law]. Stalyi rozvytok ekonomiky – Sustainable Development of Economy, 4(51), 104–109. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-51-14 (in Ukrainian)

7. Noe, R. A., & Wilk, S. L. (1993). Investigation of the factors that influence employees’ participation in development activities. Journal of Applied Psychology, 78(2), 291–302. https://doi.org/10.1037/0021-9010.78.2.291

8. Dessler, G. (2020). Human Resource Management. 16th ed. Pearson Education. https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=3598124

9. Armstrong, M. Armstrong’s (2020). Handbook of Human Resource Management Practice. 15th ed. Kogan Page. https://e-uczelnia.uek.krakow.pl/pluginfile.php/604792/mod_folder/content/0/Armstrongs%20Handbook%20of%20Human%20Resource%20Management%20Practice_1.pdf

10. Balabanova, L. V., & Sardak, O. V. (2011). Upravlinnya personalom [Personnel management]. Tsentr uchbovoyi literatury. http://moodle.nati.org.ua/pluginfile.php/12435/mod_resource/content/1/balabanova_l_v_sardak_o_v_upravlinnya_personalom.pdf

11. Ulrich, D., Younger, J., Brockbank, W., & Ulrich, M. (2012). HR from the outside in: Six competencies for the future of human resources. McGraw-Hill Professional. https://books.google.com/books?id=7VM8GGARML8C

12. Society for Human Resource Management. (2023). Human Capital Benchmarking Report. https://www.shrm.org/content/dam/en/shrm/research/benchmarking/Human%20Capital%20Report-TOTAL.pdf

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Авторське право (c) 2026 Анастасія С. Устіловська, Сергій П. Митюра