ДОПОМІЖНІ РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ ЗА ДИРЕКТИВОЮ 2011/24/ЄС

Анотація

У статті досліджується правова природа допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) як предмета договору про надання медичних послуг в контексті Директиви Європейського Парламенту та Ради 2011/24/ЄС про застосування прав пацієнтів у сфері транскордонної медичної допомоги. Аналізуються ключові поняття Директиви, актуальні в контексті дослідження, такі як «медичне обслуговування», «транскордонна медична допомога», «права пацієнта», та можливість їх застосування до договірних відносин, що виникають при отриманні послуг з ДРТ в іншій державі. Розглядається питання кваліфікації послуг з ДРТ як планового медичного обслуговування, що вимагає отримання попереднього дозволу держави-страховика, та зроблено спробу окреслити правові межі такого регулювання. Окремо в дослідженні розглянуто договірні відносини між пацієнтом та медичним закладом (установою), що надає послуги з ДРТ, у тому числі питання щодо предмета договору, визначення його сторін, обсягу зобов’язань медичного закладу (установи) перед пацієнтом та механізму захисту прав пацієнта як такого. Аналізуються положення Директиви Європейського Парламенту та Ради 2011/24/ЄС про застосування прав пацієнтів у сфері транскордонної медичної допомоги в частині правового регулювання послуг з ДРТ в Україні в контексті адаптації національного законодавства до стандартів ЄС в рамках виконання Україною Угоди про асоціацію. Сформульовано галузеві висновки та пропозиції щодо можливості вдосконалення правового регулювання договорів про надання послуг з ДРТ в Україні з урахуванням євроінтеграційного курсу, вимог законодавства ЄС та рекодифікації цивільного законодавства.