ВУГЛЕЦЕВІ СЕРТИФІКАТИ ПРОГРАМ ДЕКАРБОНАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТИ ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ
PDF

Ключові слова

бухгалтерський облік
оподаткування
екологія
карбонові сертифікати
виробники агропродукції

Як цитувати

Малишкін, О. (2025). ВУГЛЕЦЕВІ СЕРТИФІКАТИ ПРОГРАМ ДЕКАРБОНАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТИ ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ. Соціальний розвиток: економіко-правові проблеми, (2), 22–27. https://doi.org/10.70651/3083-6018/2025.2.03

Анотація

Сучасні екологічні виклики стимулюють аграрний сектор до впровадження енергоощадних технологій та зниження викидів CO₂. Одним із механізмів екологічної трансформації є система карбонових сертифікатів, що дозволяє агровиробникам отримувати фінансові вигоди від декарбонізаційних заходів. У цьому контексті актуальним є дослідження бухгалтерського обліку та оподаткування операцій з карбоновими сертифікатами для ефективного управління фінансовими ресурсами підприємств. Досліджено особливості змін у бухгалтерському обліку та оподаткуванні, що виникають у зв’язку із запровадженням нових екологічних механізмів, зокрема карбонових сертифікатів для аграрних підприємств. В Україні функціонує Фонд декарбонізації, який входить до складу спеціального фонду Державного бюджету України. Використовуючи енергоощадні технології, агровиробники, зокрема у сфері рослинництва та тваринництва, можуть отримувати вуглецеві сертифікати, оскільки ці галузі є основними джерелами викидів CO₂. Основною метою таких еко-проєктів є зниження рівня вуглецевих викидів. Для агровиробників це також вигідно з фінансової точки зору, оскільки кожен верифікований сертифікат може приносити від 20 до 60 євро за 1 га землі. З позицій бухгалтерського обліку розглянуто два ключові об’єкти: карбоновий сертифікат та отримані від його продажу кошти, що формують дохід підприємства. Очікувані надходження доцільно відображати у кредиті рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів» та дебеті субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість» або 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», де дебітором виступає Фонд декарбонізації. У момент надходження коштів слід дебетувати субрахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та кредитувати відповідний субрахунок 377 або 183. Одночасно відбувається перекласифікація доходів майбутніх періодів у доходи поточного періоду через дебет рахунку 69 та кредит субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». З метою активізації переходу аграрного сектору на екологічно чисті технології запропоновано механізми стимулювання, ключовим з яких є податкова пільга. Зокрема, доцільним є звільнення від оподаткування тієї частини прибутку, що отримана від реалізації карбонових сертифікатів.

https://doi.org/10.70651/3083-6018/2025.2.03
PDF

Посилання

1. Ukrinform. (n.d.). V Ukraini zapraciuvav Fond dekarbonizatsіi [The Decarbonization Fund has started operating in Ukraine]. Ukrinform. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3807550-v-ukraini-zapracuvav-fond-dekarbonizacii.html (in Ukrainian)

2. Guaranteed Buyer State Enterprise. (2021). SWAM – what is it? Guaranteed Buyer State Enterprise. https://www.gpee.com.ua/news_item/807

3. Bhardwaj, M. M., Prakash, N., & Uniyal, A. K. (2021). Taxation and Accounting Issues of Carbon Credit Emmission: A Study of Uttarakhand. Webology 18(4), 1847-1860. https://doi.org/10.29121/web/v18i4/8

4. Gallego-Alvarez, I., Martínez-Ferrero, J., & Cuadrado-Ballesteros, B. (2016). Accounting treatment for carbon emission rights. Systems, 4(1), 12. https://doi.org/10.3390/systems4010012

5. Konradt, M., & Weder di Mauro, B. (2023). Carbon taxation and greenflation: Evidence from Europe and Canada. Journal of the European Economic Association, 21(6), 2518-2546. https://doi.org/10.1093/jeea/jvad020

6. Martinsson, G., Sajtos, L., Strömberg, P., & Thomann, C. (2024). The effect of carbon pricing on firm emissions: Evidence from the Swedish CO2 tax. The Review of Financial Studies, 37(6), 1848-1886. https://doi.org/10.1093/rfs/hhad097

7. Roston, M., Seiger, A., & Heller, T. (2023). What’s next after carbon accounting? Emissions liability management. Oxford Open Climate Change, 3(1), kgad006. https://doi.org/10.1093/oxfclm/kgad006

8. Zinchenko, O. A., Pryvarnykova, I. Y., Yakovenko, V. S., Redko, V. S., & Pashchenko, O. V. (2023). Zbirka keisiv “Yevropeiski praktyky ekolohichnoi vidpovidalnosti ta svidomoho spozhyvannia” [Case collection “European practices of environmental responsibility and conscious consumption”]. Oles Honchar Dnipro National University. https://www.dnu.dp.ua/docs/Jean%20Monnet/Zbirka%20keisiv_DOC.pdf (in Ukrainian)

9. Chigrin, O., & Shcherbak, A. (2011). Analiz problemy vprovadzhennia ekolohichno chystoho vyrobnytstva v Ukraini [Analysis of the main problems of ecologically pure production implementation in Ukraine]. Mechanism of Economic Regulation, (1), 235–241. https://surl.li/hcajov (in Ukrainian)

10. Zvit shchodo instrumentiv stymuliuvannia zelenoi modernizatsii promyslovykh pidpryiemstv v krainakh YeS ta v Ukraini (2020). [Report on instruments to stimulate green modernization of industrial enterprises in the EU and Ukraine]. https://livingplanet.org.ua/images/2023/04.032020_zvit.pdf (in Ukrainian)

11. Malyshkin, O. (2024). Vuhletsevi sertyfikaty: yak oblikuvaty? [Carbon certificates: how to account?] Materialy UII Vseukrainskoi nauk.-prakt. konferentsiia «Aktualni problemy rozvytku obliku, analizu ta kontroiu v sotsialno-oriientovanii systemi upravlinnia pidpryiemstvom» – Materials of the VII All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “Actual Problems of Development of Accounting, Analysis and Control in the Socially Oriented System of Enterprise Management”. Poltava State Agricultural University, Poltava, p. 106–108. (in Ukrainian)

12. Baianov,M. (2022). Yak zarobyty do 500 dolariv z hektara na vuhletsevykh kredytakh [How to earn up to 500 dollars per hectare on carbon credits]. Kurkul. https://kurkul.com/spetsproekty/1250-yak-zarobiti-do-500-dolariv-z-gektara-na-vugletsevih-kreditah (in Ukrainian)

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Авторське право (c) 2025 Олександр І. Малишкін