Анотація
Метою статті є обґрунтування моделей цифрового корпоративного управління підприємств, що здійснюють імпорт харчової продукції, а також розроблення прикладної трирівневої управлінської моделі. У процесі дослідження було проаналізовано сучасні наукові праці, присвячені цифровій простежуваності, блокчейн-рішенням, цифровим платформам, AI-аналітиці та управлінню ланцюгами постачання. Для оцінювання трансформації імпортного середовища використано статистичні дані Європейської Комісії щодо імпорту агропродовольчої продукції до ЄС і з України до ЄС за 2020–2024 рр. Також застосовано порівняльний аналіз моделей цифрового корпоративного управління за критеріями управлінського ядра, інструментів, результатів і обмежень використання. У процесі дослідження встановлено, що цифрове корпоративне управління підприємств-імпортерів харчової продукції поступово трансформується з інструменту автоматизації окремих операцій у систему безперервного управління ризиками на основі інтегрованих даних. Доведено, що сучасна волатильність агропродовольчих ринків ЄС, логістичні дисбаланси і посилення цифрових регуляторних вимог формують потребу у переході від ретроспективного контролю до моделей управління в режимі реального часу. У межах дослідження систематизовано і концептуально обґрунтовано п’ять моделей цифрового корпоративного управління підприємств-імпортерів харчової продукції: централізовану платформну, комплаєнс-центричну, модель розподіленої цифрової прозорості, адаптивно-аналітичну і гібридну. Встановлено, що найбільш ефективною для імпортера готової харчової продукції є саме гібридна модель. Окремим результатом дослідження стало розроблення прикладної трирівневої моделі цифрового корпоративного управління, у межах якої управлінські функції розподілені між наглядовим, виконавчим і транзакційним контурами. Запропонована модель дозволяє інтегрувати ERP, логістичний трекінг, електронну сертифікацію, цифрові досьє постачальників та інструменти аналітики ризиків у єдину систему прийняття управлінських рішень. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованої моделі підприємствами-імпортерами харчової продукції для скорочення часу реагування на логістичні, регуляторні ризики.
Посилання
1. European Commission for the Control of Foot-and-Mouth Disease. (2023). Report of the 45th General Session of the European Commission for the Control of Foot-and-Mouth Disease. https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/c91a6a68-9852-4ac5-87b2-cdec064f8c00/content
2. Federal Reserve Bank of New York. (n.d.). Global Supply Chain Pressure Index (GSCPI). https://www.newyorkfed.org/research/policy/gscpi#/overview
3. Eurostat. (2024). Towards Digital Decade targets for Europe. European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Towards_Digital_Decade_targets_for_Europe
4. European Commission. (2026). TRACES (TRAde Control and Expert System). https://food.ec.europa.eu/horizontal-topics/traces_en
5. European Parliament, & Council of the European Union. (2024). Directive (EU) 2024/1760 of 13 June 2024 on corporate sustainability due diligence and amending Directive (EU) 2019/1937 and Regulation (EU) 2023/2859. Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2024/1760/oj
6. World Trade Organization. (2023). World trade report 2023: Re-globalization for a secure, inclusive and sustainable future. https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/wtr23_e/wtr23_e.pdf
7. Lai, M. B., Vergamini, D., & Brunori, G. (2025). Food supply chain: A framework for the governance of digital traceability. Foods, 14(12), Article 2032. https://doi.org/10.3390/foods14122032
8. Rai, A., Constantinides, P., & Sarker, S. (2019). Editor’s comments: Next-generation digital platforms: Toward human–AI hybrids. MIS Quarterly, 43(1), iii–ix. https://doi.org/10.25300/MISQ/2019/431E0
9. Іslam, S., & Cullen, J. M. (2021). Food traceability: A generic theoretical framework. Food Control, (123), Article 107848. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2020.107848
10. Olsen, P., & Borit, M. (2018). The components of a food traceability system. Trends in Food Science & Technology, (77), 143–149. https://doi.org/10.1016/j.tifs.2018.05.004
11. Kramer, M. P., Bitsch, L., & Hanf, J. (2021). Blockchain and its impacts on agri-food supply chain network management. Sustainability, 13(4), Article 2168. https://doi.org/10.3390/su13042168
12. Vitaskos, V., Demestichas, K., Karetsos, S., & Costopoulou, C. (2024). Blockchain and Internet of Things technologies for food traceability in olive oil supply chains. Sensors, 24(24), Article 8189. https://doi.org/10.3390/s24248189
13. Tsolakis, N., Schumacher, R., Dora, M., & Kumar, M. (2023). Artificial intelligence and blockchain implementation in supply chains: A pathway to sustainability and data monetisation? Annals of Operations Research, (327), 157–210. https://doi.org/10.1007/s10479-022-04785-0
14. Verhoef, P. C., Broekhuizen, T., Bart, Y., Bhattacharya, A., Dong, J. Q., Fabian, N., & Haenlein, M. (2021). Digital transformation: A multidisciplinary reflection and research agenda. Journal of Business Research, (122), 889–901. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2019.09.022
15. Ivanov, D. (2021). Digital supply chain management and technology to enhance resilience by building and using end-to-end visibility during the COVID-19 pandemic. IEEE Transactions on Engineering Management, (71), 818–834. https://doi.org/10.1109/TEM.2021.3095193
16. European Commission, Directorate-General for Agriculture and Rural Development. (2025). Agri-food trade statistical factsheet: Extra EU27. https://agriculture.ec.europa.eu/system/files/2023-05/agrifood-extra-eu27_en.pdf
17. Eurostat. (2023). Towards Digital Decade targets for Europe. European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/SEPDF/cache/22286.pdf
18. International Plant Protection Convention. (2026). ePhyto Hub. https://www.ephytoexchange.org/landing/hub/index.html
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Олексій Новак