ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ (1991–2014 РР.)

Анотація

У статті розглянуто ключові тлумачення поняття «децентралізація» крізь призму реформування державного управління та посилення ролі місцевого самоврядування. Децентралізація влади передбачає системний та комплексний перерозподіл повноважень та відповідальності між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування. Важливою складовою децентралізації влади є фінансова самостійність місцевих органів влади. Децентралізація передбачає оптимізацію у вирішенні загальнодержавних питань та ефективне практичне впровадження регіонально-локальних проєктів. Вона охоплює практично всі сфери життя: політичну, економічну, соціальну, культурну і є фундаментальною для державного управління та міжнародної співпраці. Для децентралізації необхідним є належний економічний, соціальний, політичний та культурний рівень розвитку регіонів, що забезпечить їм успішне самостійне й автономне функціонування в межах держави. Наголошено, що на процесах децентралізації зазвичай позначалися серйозні історичні зміни суспільно-політичного розвитку. Зокрема, інтеграційні процеси в країнах Європи після Другої світової війни стали поштовхом до реформ децентралізації як найбільш прогресивної та демократично обумовленої форми державного управління, а також відповіддю на процеси жорсткої централізації влади в деяких країнах. Геополітичні зміни кінця ХХ ст. також суттєво посилили децентралізаційні зміни в країнах Європи. Під кутом історичної ретроспективи розглянуто традиції місцевого самоврядування, сформовані в Україні. Зокрема, для києворуського періоду характерними були як розподіл повноважень між політичними елітами, так і вплив на управлінські рішення територіальних громад (віче та верв). Суттєвий вплив мали також Магдебурзьке право як складова європейської правничої традиції та процеси урбанізації й розвитку торгово-економічних та суспільно-політичних інституцій. На українських теренах сформувалася унікальна козацька традиція децентралізації влади та демократичного управління. Імперський та радянський період історії України суттєво підірвав підвалини демократичного розвитку місцевого самоврядування. Однак і події Української революції на початку ХХ ст., і відновлення у 1991 р. державної Незалежності продемонстрували важливість для українського державотворення як історично сформованих традицій децентралізації та розвитку місцевого самоврядування, так і необхідність звернення до загальноєвропейського досвіду реформування функцій влади.