Ключові слова
права людини
міжнародне право
кримінальне право
порушення
національна безпека
відповідальність
Як цитувати
Анотація
Тенденції сучасного геополітичного розвитку актуалізують ризики дестабілізації міжнародної безпеки та системного порушення концептів міжнародного права. У міжнародному кримінальному праві воєнними злочинами визнані грубі порушення законів війни, що тягнуть за собою відповідальність фізичних осіб. Водночас, гарантії права людини на недоторканість та безпеку, мир, життя та здоров’я формують ядро гуманітарного правового поля. Зазначені ризики набувають особливої значущості на тлі тривалого російсько-українського конфлікту. Метою статті є аналіз еволюції поняття військових злочинів у міжнародному кримінальному праві відповідно до сучасних викликів. У дослідженні розглянуто основні виклики для легітимності міжнародного кримінального права в нинішніх обставинах суспільно-політичного розвитку. Проаналізовано потенціал ключових міжнародних правових інститутів щодо реалізації норм та загальноприйнятих вимог кримінального права в періоди гострих воєнних конфліктів. Досліджено специфіку гібридної війни як інноваційного виду збройного конфлікту в контексті військових злочинів. Наголошено на низькій ефективності традиційної санкційної політики щодо попередження військових злочинів. Закцентовано на потребі в розробленні та інтеграції міжнародних законодавчих норм для гарантій захисту прав людини в умовах війни, попередження проявів тероризму, забезпечення взаємодії та єдності між різнорівневими суб’єктами кримінального права. Обґрунтовано, що військові злочини є одними з основних міжнародних злочинів, котрі, разом із геноцидом, підлягають відповідальності відповідно до Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. Доведено необхідність подальшого вдосконалення правових концептів ідентифікації військових злочинів, їх документування та притягнення винних осіб до відповідальності, а також міжнародній уніфікації підходів до правочину в даній сфері кримінального права.
Посилання
1. Zhenevska konventsiia pro zakhyst tsyvilnoho naselennia pid chas viiny [Geneva Convention on the Protection of Civilian Persons in Time of War]. (1949). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text (in Ukrainian)
2. Onishchenko, N. M., & Suniehin, S. O. (2023). Legal support of interaction between the Armed Forces of Ukraine and Civil society: Conceptual framework. Scientific Innovations and Advanced Technologies, 5(19), 313–321. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-5(19)-313-321
3. Moisiyakha, A. (2022). Formuvannia derzhavnoi polityky humanitarnoho zabezpechennia v period viiskovoho konfliktu [Formation of state policy of humanitarian support during a military conflict]. Publichne Uriaduvannia – Public Governance, 3(31), 38–45. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-3(31)-5 (in Ukrainian)
4. Izarova, I., Prytyka, Y., Uhrynovska, O., & Shestopalov, N. (2023). Protection of rights of internally displaced persons amid military aggression in Ukraine. The Age of Human Rights Journal, (20). https://doi.org/10.17561/tahrj.v20.7711
5. Lepskiy, M., & Lepska, N. (2023). The war in Ukraine and its challenge to NATO: Peacekeeping to peace engineering. American Behavioral Scientist, 67(3), 402–425. https://doi.org/10.1177/00027642221144833
6. Kortukova, T., Kolosovskyi, Y., Korolchuk, O. L., Shchokin, R., & Volkov, A. S. (2023). Peculiarities of the legal regulation of temporary protection in the European Union in the context of the aggressive war of the Russian Federation against Ukraine. International Journal for the Semiotics of Law, 36(2), 667–678. https://doi.org/10.1007/s11196-022-09945-y
7. Fysekis, A. (2020). Protection of population in times of war. Diplomacy & Intelligence/Revistă de Științe Sociale, Diplomație și Studii de Securitate, (14), 196–207. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=879289
8. Sriram, C. L., Martin-Ortega, O., & Herman, J. (2017). War, conflict and human rights: Theory and practice. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315277523
9. Karreth, J., Sullivan, P. L., & Dezfuli, G. (2020). Explaining how human rights protections change after internal armed conflicts. Journal of Global Security Studies, 5(2), 248–264. https://doi.org/10.1093/jogss/ogaa002
10. Werle, G., & Jessberger, F. (2020). Principles of international criminal law. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/law/9780198826859.001.0001
11. Bassiouni, M. C. (2023). Crimes against humanity in international criminal law. BRILL.
12. Dill, J., & Schubiger, L. (2021). Attitudes toward the use of force: Instrumental imperatives, moral principles, and international law. American Journal of Political Science, 65(3), 612–633. https://doi.org/10.1111/ajps.12635
13. Zahalna deklaratsiia prav liudyny [Universal Declaration of Human Rights]. (1948). General Assembly of the United Nations. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text (in Ukrainian)
14. Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod [Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms]. (1997). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (in Ukrainian)
15. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski i politychni prava [International Covenant on Civil and Political Rights]. (1973). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text (in Ukrainian)
16. Rymskyi statut Mizhnarodnoho kryminalnoho sudu [Rome Statute of the International Criminal Court]. (1998). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text (in Ukrainian)
17. Johnson, J. (2021). Armed conflict and the protection of populations: The debate over humanitarian intervention, using armed force, and the idea of sovereignty. The Brown Journal of World Affairs, (28), 185. https://heinonline.org/HOL/LandingPage?handle=hein.journals/brownjwa28&div=17&id=&page=
18. Levy, B. (2023). Documenting and preventing the impacts of war. Journal of Public Health Policy, (44), 211–213. https://doi.org/10.1057/s41271-023-00406-9
19. Mutuma, K., & Mutunga, N. (2022). Civilian protection in war; An insurmountable task? Prohibited & legally permissible conduct during hostilities. Journal of Conflict Management & Sustainable Development, 8(4), 19–64. https://journalofcmsd.net/wp-content/uploads/2022/06/Civilian-Protection-in-War.pdf
20. Ishchenko, Ye. O. (2020). Kontseptsiia «mists pam’iati» P’iera Nora v konteksti doslidzhen pro kolektyvnu pam’iat [The concept of Pierre Nora’s “lieux de mémoire” in the context of research on collective memory]. Pytannia kulturolohii – Issues of Cultural Studies, (36), 49–59. https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221044 (in Ukrainian)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Володимир М. Господаренко, Сергій О. Лещенко, Ольга В. Охман