ІНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ «СТУПЕНЯ МОНОПОЛІЇ» М. КАЛЕЦЬКОГО У РИНКОВИХ СТРУКТУРАХ НЕДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Анотація

У статті з’ясовано, що досліджуючи спільні економічні проблеми Міхал Калецький і Дж. М. Кейнс використовували у своїх дослідженнях різну методологічну базу. Вчений, незалежно від Дж. Кейнса, прийшов до схожих з ним висновків у теорії ефективного попиту, але зробив це дещо раніше на основі марксистської методологічної традиції. Досліджено, що центральною категорією теорії прибутку і розподілу М. Калецького є концепція «ступеня монополії» (degree of monopoly), що пов’язує мікроекономічну поведінку фірм із макроекономічними наслідками. Встановлено, що концепцію «ступеня монополії» М. Калецького у контексті олігополістичної поведінки можна розглядати як індикатор ступеня влади над ринком, а також, як влади фірми над працівниками, що створює можливості для фактичного зниження заробітної плати та максимізації норми прибутку. Сформульовано інституційні виміри «ступеня монополії» М. Калецького у вигляді таких ключових моментів: 1) визначення ступеня монополії; 2) створення основ для інституційного аналізу конкретних інституційних структур: структури ринку та процесів концентрації, класової структури та влади, політичного контролю та держави; 3) ефектів інституційної динаміки; 4) інституційних аспектів розподілу доходів. Автором змодельована абстрактна теорія трансакційних витрат на основі посткейнсіанської аналітики М. Калецького. Встановлено, що монопольна влада створює та використовує трансакційні витрати у власних інтересах; втілює інституційну конкуренцію. Автор підсумовує, що аналізуючи під впливом марксизму ринкові структури недосконалої конкуренції та досліджуючи особливості процесу встановлення монопольної влади на ринку, М. Калецький, створив концепцію «ступені монополії», яку можливо використати у якості підґрунтя для інституційного аналізу ринкового середовища. Багаторівневий підхід інституційної парадигми створює можливості для залучення концепції «ступні монополії» до дослідження розподілу економічної діяльності між фірмою і ринком в межах широкого спектра контрактних альтернатив; дослідження монопольної влади на ринку спонукає до вирішення проблематики інституційних змін.