КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Інноваційний розвиток є ключовим чинником успіху та конкурентоспроможності в сучасному світі, який динамічно змінюється. Розуміння сутності інновацій та їх впливу на економічне зростання, соціальний прогрес та сталий розвиток є важливим завданням для науковців, політиків та суб’єктів господарювання. Актуальність наукових досліджень теоретичних підходів до формування засад інноваційного розвитку обумовлена тим, що розробка ефективних стратегії та державної інноваційної політики потребує розуміння теоретичних засад інноваційного розвитку. Метою роботи є дослідження базових теоретичних положень сучасних теорій інноваційного розвитку. Ідентифіковано чинники впливу впровадження інновацій на суспільний розвиток. Виявлено, що технічний прогрес, конкуренція та державна політика є базовими чинниками ефективності інноваційної діяльності. Встановлено, що відомими фундаторами класичної економічної теорії (XVIII-XIX ст.), які наголошували на важливості оновлення товарів та послуг були Адам Сміт, Девід Рікардо та Жан-Батіст Сей; приділили увагу дослідженню впливу впровадження інновацій на суспільний розвиток й розробники теорії еволюційної економіки (ХХ ст.), серед яких Йозеф Шумпетер, Річард Нельсон та Сідней Вінтер; засновниками сучасної теорії інноваційних систем (ХХ-ХХІ ст.) є Крістофер Фрімен та Бенгт-Оке Лундвалл. Описано традиційну модель інноваційного розвитку –модель «потрійної спіралі», обґрунтовано переваги Концепції «четверної спіралі», яка є відносно новим підходом до розуміння та управління інноваційними процесами, що набув поширення у XXI столітті. Наголошено, що державна політика у сфері інновацій має бути спрямована на розвиток людського капіталу. Високий рівень людського капіталу формує передумови сталого економічного розвитку держави. Теорія людського капіталу має бути основою для розробки ефективної інноваційної політики.