Анотація
Досліджено еволюцію державних стратегічних наративів України щодо членства в НАТО у 1991–2025 роках. Актуальність теми зумовлена тим, що євроатлантичний курс України формувався через внутрішні реформи, міжнародні переговори та рішення Альянсу, а також через здатність держави послідовно пояснювати суспільству й зовнішнім партнерам мету членства, безпекову загрозу, яку воно усуває, власну суб’єктність і очікуваний політичний результат. На основі теорії стратегічних наративів, історико-політичної періодизації, елементів дискурс-аналізу офіційних документів, соціологічних вимірів суспільної рецепції та обмеженого порівняльного зіставлення виокремлено п’ять етапів: інерційне партнерство без цілісного наративу членства; декларативний євроатлантичний поворот 2002–2010 років; позаблоковість як державний контрнаратив 2010–2014 років; повернення до курсу на НАТО після початку російської агресії в 2014 році; синхронізація державного наративу, суспільного досвіду та практичної взаємодії з НАТО після 2022 року і заявка на членство. Результативність стратегічних комунікацій операціоналізовано через когерентність наративу, інституційну сталість, суспільну рецепцію, зовнішній резонанс і політичну конверсію. Слабкість українських стратегічних комунікацій до 2014 року не зводилася до зовнішніх інформаційних впливів чи стриманості держав-членів НАТО. Внутрішня вразливість полягала в непослідовності державного наративу: системний, ідентичнісний і прикладний рівні пояснення євроатлантичного курсу тривалий час не були узгоджені. Після 2022 року державний наратив щодо членства в НАТО став більш когерентним завдяки поєднанню політичної волі, воєнного досвіду, інституційної незворотності євроатлантичного курсу, суспільного запиту на колективну безпеку та практичної підтримки Альянсу. Водночас питання членства, заявку на яке Україна подала офіційно, залежить від рішень союзників і не може пояснюватися лише якістю стратегічних комунікацій.
Посилання
1. Roselle, L., Miskimmon, A., & O’Loughlin, B. (2014). Strategic narrative: A new means to understand soft power. Media, War & Conflict, 7(1), 70–84. https://doi.org/10.1177/1750635213516696
2. Miskimmon, A., O’Loughlin, B., & Roselle, L. (2013). Strategic narratives: Communication power and the new world order. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315871264
3. Miskimmon, A., O’Loughlin, B., & Roselle, L. (Eds.). (2017). Forging the world: Strategic narratives and international relations. University of Michigan Press. https://doi.org/10.3998/mpub.6504652
4. Krebs, R. R. (2015). Narrative and the making of US national security. Cambridge University Press. https://assets.cambridge.org/97811071/03955/frontmatter/9781107103955_frontmatter.pdf
5. Subotić, J. (2016). Narrative, ontological security, and foreign policy change. Foreign Policy Analysis, 12(4), 610–627. https://doi.org/10.1111/fpa.12089
6. Risse, T. (2000). Let’s argue! Communicative action in world politics. International Organization, 54(1), 1–39. https://doi.org/10.1162/002081800551109
7. Schimmelfennig, F. (2003). The EU, NATO and the integration of Europe: Rules and rhetoric. Cambridge University Press. https://lnk.ua/xtRjCe29w
8. Schimmelfennig, F. (2001). The community trap: Liberal norms, rhetorical action, and the eastern enlargement of the European Union. International Organization, 55(1), 47–80. https://doi.org/10.1162/002081801551414
9. D’Anieri, P. (2012). Ukrainian foreign policy from independence to inertia. Communist and Post-Communist Studies, 45(3–4), 447–456. https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2012.06.008
10. Ekman, P. (2024). Explaining Ukraine’s foreign policy, 2014–2022. Problems of Post-Communism, 71(2), 180–191. https://doi.org/10.1080/10758216.2023.2253358
11. Webber, M., & Sperling, J. (2017). NATO and the Ukraine crisis: Collective securitisation. European Journal of International Security, 2(1), 19–46. https://doi.org/10.1017/eis.2016.17
12. Wolff, A. T. (2015). The future of NATO enlargement after the Ukraine crisis. International Affairs, 91(5), 1103–1121. https://doi.org/10.1111/1468-2346.12400
13. Meleshchenko, T. (2024). Ukraine–NATO: Problems and prospects of partnership. Problems of World History, (24), 113–127. https://doi.org/10.46869/2707-6776-2023-24-4
14. Aleksiievets, L., & Aleksiievets, M. (2020). Transformatsiia vidnosyn Ukrainy ta NATO v 1991–2019 rr.: istorychnyi aspekt [Transformation of Ukraine–NATO relations in 1991–2019: Historical aspect]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, (1), 126–142. https://doi.org/10.15407/uhj2020.01.126 (in Ukrainian)
15. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. (2004). Ukraina na shliakhu do NATO [Ukraine on the way to NATO]. NISD. https://lnk.ua/ZQJl3RCCy (in Ukrainian)
16. Horbulin, V. P. (2003). Vzaiemovidnosyny Ukraina–NATO v konteksti yevroatlantychnykh intehratsiinykh protsesiv [Ukraine–NATO relations in the context of Euro-Atlantic integration processes]. Natsionalna bezpeka i oborona – National Security and Defence, (7), 5–7. (in Ukrainian)
17. Charter on a distinctive partnership between the North Atlantic Treaty Organization and Ukraine. (1997). North Atlantic Treaty Organization. https://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_25457.htm
18. Bucharest Summit Declaration. (2008). North Atlantic Treaty Organization. https://www.nato.int/cps/en/natolive/official_texts_8443.htm
19. Washington Summit Declaration. (2024). North Atlantic Treaty Organization. https://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_227678.htm
20. Vilnius Summit Communiqué. (2023). North Atlantic Treaty Organization. https://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_217320.htm
21. Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky [On the principles of domestic and foreign policy] (Law of Ukraine of July 1, 2010 No. 2411-VI) (2010). The Verkhovna Rada of Ukraine. https://zakon.rada.gov.ua/go/2411-17 (in Ukrainian)
22. Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy shchodo stratehichnoho kursu derzhavy na nabuttia povnopravnoho chlenstva Ukrainy v Yevropeiskomu Soiuzi ta Orhanizatsii Pivnichnoatlantychnoho dohovoru [On amendments to the Constitution of Ukraine regarding the strategic course toward full membership in the European Union and NATO] (Law of Ukraine of February 7, 2019 No. 2680-VIII) (2019). The Verkhovna Rada of Ukraine. https://zakon.rada.gov.ua/go/2680-19 (in Ukrainian)
23. Pro Stratehiiu komunikatsii z pytan yevroatlantychnoi intehratsii Ukrainy na period do 2025 roku [On the Strategy for Communication on Ukraine’s Euro-Atlantic Integration until 2025] (Decree of the President of Ukraine No. 348/2021) (2021). https://zakon.rada.gov.ua/go/348/2021 (in Ukrainian)
24. Pro Stratehiiu zovnishnopolitychnoi diialnosti Ukrainy [On the Foreign Policy Strategy of Ukraine] (Decree of the President of Ukraine No. 448/2021) (2021). https://www.president.gov.ua/documents/4482021-40017 (in Ukrainian)
25. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 14 veresnia 2020 roku “Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy” [On the National Security Strategy of Ukraine] (Decree of the President of Ukraine No. 392/2020) (2020). https://zakon.rada.gov.ua/go/392/2020 (in Ukrainian)
26. Relations with Ukraine. (2025). North Atlantic Treaty Organization. https://www.nato.int/en/what-we-do/partnerships-and-cooperation/relations-with-ukraine
27. NATO-Ukraine Action Plan. (2002). North Atlantic Treaty Organization. https://lnk.ua/wih2uydTP
28. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo vidmovy Ukrainy vid zdiisnennia polityky pozablokovosti [On amendments to certain laws of Ukraine regarding Ukraine’s refusal to pursue the policy of non-alignment] (Law of Ukraine dated December 23, 2014, No. 35-VIII) (2014). https://zakon.rada.gov.ua/go/35-19 (in Ukrainian)
29. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo zovnishnopolitychnoho kursu Ukrainy [On amendments to certain laws of Ukraine regarding Ukraine’s foreign policy course] (Law of Ukraine dated June 8, 2017, No. 2091-VIII) (2017). https://zakon.rada.gov.ua/go/2091-19 (in Ukrainian)
30. Stavlennia do vstupu Ukrainy do NATO ta bezpekovi harantii [Attitude to Ukraine’s accession to NATO and security guarantees]. (2023). Kyiv International Institute of Sociology. https://www.kiis.com.ua/?cat=reports&id=1258&lang=ukr&page=1 (in Ukrainian)
31. Riven pidtrymky hromadianamy vstupu Ukrainy do YeS ta NATO [Level of public support for Ukraine’s accession to the EU and NATO] (January 2020). Razumkov Centre. https://lnk.ua/FSw0GPqji (in Ukrainian)
32. Pidtrymka hromadianamy vstupu Ukrainy do Yevropeiskoho Soiuzu ta NATO. Stavlennia do inozemnykh derzhav. Stavlennia do myrnykh perehovoriv [Public support for Ukraine’s accession to the EU and NATO. Attitudes toward foreign states. Attitudes toward peace negotiations] (September 2024). Razumkov Centre. https://lnk.ua/cys7ZXFUV (in Ukrainian)
33. Vymiry stavlennia do YeS i NATO: metodolohiia ta rezultaty opytuvan 2024 roku [Measurements of attitudes toward the EU and NATO: Methodology and 2024 survey results]. (2025). Kyiv International Institute of Sociology. https://www.kiis.com.ua/?cat=reports&id=1468&lang=ukr&page=1 (in Ukrainian)
34. NATO member countries. (2024). North Atlantic Treaty Organization. https://www.nato.int/en/about-us/organization/nato-member-countries
35. Relations with Georgia. (2026). North Atlantic Treaty Organization. https://www.nato.int/en/what-we-do/partnerships-and-cooperation/relations-with-georgia
36. Geoana, M. (1997). Romania: Euro-Atlantic integration and economic reform. Fordham International Law Journal, 21(1), 12. https://ir.lawnet.fordham.edu/ilj/vol21/iss1/2/
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Олег О. Медведєв