Анотація
У статті здійснено теоретико-прикладне осмислення сутності публічного управління у сфері охорони здоров’я через обґрунтування його цілей та функцій як взаємопов’язаних елементів керованої публічної політики. Автори акцентують увагу на тому, що складність в організації роботи полягає в тому, що потрібно скоординувати і одночасно працювати з медичною допомогою, профілактикою, соціальними детермінантами, поведінково-психологічними чинниками, а також із отриманими даними та інституційною спроможністю системи. Використано міжнародні документи ВООЗ для уточнення змісту категорій «здоров’я», «первинна медична допомога» та «промоція здоров’я» як базових смислових орієнтирів. Доведено, що сутність публічного управління в охороні здоров’я визначається подвійною природою цієї сфери, в якій владно-розпорядчі повноваження держави як гаранта прав, стандартів і безпеки пацієнта поєднуються із сервісною логікою, зорієнтованою на потреби людини та результативність публічних рішень. З’ясовано, що цілі публічного управління у сфері охорони здоров’я мають багатовимірний характер і охоплюють реалізацію права на охорону здоров’я, забезпечення справедливого доступу до допомоги, підвищення якості та безпеки медичних послуг, фінансову стійкість системи, інституційну спроможність та здатність до антикризового реагування в умовах воєнних і пандемічних ризиків. Запропоновано узагальнену функціональну модель публічного управління охороною здоров’я, яка включає стратегічну, нормативно-правову, інституційно-організаційну, фінансово-економічну, інформаційно-аналітичну, функцію забезпечення якості та безпеки пацієнта, профілактично-громадсько-оздоровчу, антикризово-адаптаційну та комунікативно-партнерську функції. Обґрунтовано, що ефективність управління визначається не лише наявністю формально проголошених цілей, а їхньою функціональною наповненістю з інструментальним забезпеченням та підзвітністю, де партнерська взаємодія з громадами та недержавними акторами виступає головною передумовою легітимності й стійкості політики. Зроблено висновок, що інтегрований підхід до сутності, цілей і функцій публічного управління у сфері охорони здоров’я створює підґрунтя для узгодженого реформування системи, здатного забезпечувати соціальну справедливість, високу якість послуг і готовність до криз.
Посилання
1. Anishchenko, M. A. (2023). The field of health protection as an object of public administration. Public Management and Administration in Ukraine, (34), 31–37. https://doi.org/10.32782/pma2663-5240-2023.34.5
2. Babiak, O. (2023). Determination of theoretical basis and principles of the state management of health care. Investments: practice and experience, (13), 109–113. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2023.13.109
3. Barzylovych, A. (2020). Financial mechanism of state regulation of healthcare development in Ukraine. State Administration: Improvement and Development, (3), 34-48. https://doi.org/10.32689/2618-0065-20203(5)-34-47
4. Buryk, Z., Andrieiev, I., & Buryk, M. (2025). The public health governance in ukraine: constitutional foundations, structure, and practical implementation. Public Management and Policy, 12(16). https://doi.org/10.70651/3041-2498/2025.12.03
5. Byshenko, G. (2024). Principles of government policy in the implementation of electronic health care in Ukraine. Investments: practice and experience, (6), 262–267. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.6.262
6. Dakal, A. (2025). National health as a core function of the public administration system in the healthcare sector: theoretical, methodological, and conceptual approaches. Scientific Perspectives, 10(64), 143-155. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-10(64)-143-155
7. Havrychenko, D., Коzyrieva, O., Popova, T., & Sergiienko, L. (2022). Mechanism of financing of healthcare of Ukraine in transformation conditions. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 1(42), 125–133. https://doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3674
8. Khanina, O. (2023). Essence and methodological functions of the science of state health care management. Investments: practice and experience, (22), 197–202. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2023.22.197
9. Kozachenko, G. V., & Solohub, O. V. (2024). The Mechanisms of public administration in the healthcare sector in Ukraine: Current state and system creation. BusinessInform, (2), 36–46. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-2-36-46
10. Mazur, Yu., & Zhabko, Ye. (2025). Principles and models of state management of healthcare. Current Issues in Modern Science, 4(34), 321–329. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2025-4(34)-321-329
11. Mеlnychenko, O. A., & Ovcharova, Zh. M. (2022). Public management of health care development as a subject of scientific research. Таuridа Scientific Herald. Series: Public Management and Administration, (4), 40–46. https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2022.4.5
12. Venger, I. (2024). Assessment of the effectiveness of public management mechanisms in the development of healthcare institutions in Ukraine: challenges and prospects. State and Regions. Series: Public Management and Administration, (1), 215–220. https://doi.org/10.32782/1813-3401.2024.1.35
13. WHO. (1948). Constitution of the World Health Organization. World Health Organization. https://www.who.int/about/governance/constitution
14. WHO. (1986). The Ottawa Charter for Health Promotion. World Health Organization. https://www.who.int/teams/health-promotion/enhanced-wellbeing/first-global-conference
15. WHO. (2019). Declaration of Alma-Ata. World Health Organization. https://www.who.int/publications/i/item/declaration-of-alma-ata
16. Zakharov, S. (2025). State regulation of the health care system: content, principles and tools. Scientific Perspectives, 11(65), 198-208. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-11(65)-198-208

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Олександр В. Радченко, Алла В. Дакал
