СУТНІСТЬ, ЦІЛІ ТА ФУНКЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Анотація

У статті здійснено теоретико-прикладне осмислення сутності публічного управління у сфері охорони здоров’я через обґрунтування його цілей та функцій як взаємопов’язаних елементів керованої публічної політики. Автори акцентують увагу на тому, що складність в організації роботи полягає в тому, що потрібно скоординувати і одночасно працювати з медичною допомогою, профілактикою, соціальними детермінантами, поведінково-психологічними чинниками, а також із отриманими даними та інституційною спроможністю системи. Використано міжнародні документи ВООЗ для уточнення змісту категорій «здоров’я», «первинна медична допомога» та «промоція здоров’я» як базових смислових орієнтирів. Доведено, що сутність публічного управління в охороні здоров’я визначається подвійною природою цієї сфери, в якій владно-розпорядчі повноваження держави як гаранта прав, стандартів і безпеки пацієнта поєднуються із сервісною логікою, зорієнтованою на потреби людини та результативність публічних рішень. З’ясовано, що цілі публічного управління у сфері охорони здоров’я мають багатовимірний характер і охоплюють реалізацію права на охорону здоров’я, забезпечення справедливого доступу до допомоги, підвищення якості та безпеки медичних послуг, фінансову стійкість системи, інституційну спроможність та здатність до антикризового реагування в умовах воєнних і пандемічних ризиків. Запропоновано узагальнену функціональну модель публічного управління охороною здоров’я, яка включає стратегічну, нормативно-правову, інституційно-організаційну, фінансово-економічну, інформаційно-аналітичну, функцію забезпечення якості та безпеки пацієнта, профілактично-громадсько-оздоровчу, антикризово-адаптаційну та комунікативно-партнерську функції. Обґрунтовано, що ефективність управління визначається не лише наявністю формально проголошених цілей, а їхньою функціональною наповненістю з інструментальним забезпеченням та підзвітністю, де партнерська взаємодія з громадами та недержавними акторами виступає головною передумовою легітимності й стійкості політики. Зроблено висновок, що інтегрований підхід до сутності, цілей і функцій публічного управління у сфері охорони здоров’я створює підґрунтя для узгодженого реформування системи, здатного забезпечувати соціальну справедливість, високу якість послуг і готовність до криз.