Ключові слова
Копенгагенська школа
безпека
політика безпеки
безпекова держава
міжнародна анархія
Як цитувати
Анотація
В умовах сучасної міжнародної анархії здатність держави до швидкої мобілізації стає важливішою за дотримання процедур «нормальної політики». Дослідження пропонує відхід від нормативної стигматизації безпекових заходів та обґрунтовує модель «безпекової держави», де пріоритет ефективності та захисту суверенітету нівелює традиційну дихотомію між безпекою і свободою. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю концептуального переосмислення феномену сек’юритизації, який під тиском анархічного середовища еволюціонує з тимчасового інструменту в постійний принцип організації політичного простору. Метою статті є аналіз трансформації теорії сек’юритизації в сучасному дискурсі та обґрунтування зміни статусу безпекових практик із категорії «нормативних відхилень» («провалу політики») у статус рішень, необхідних для виживання держави («безпекової держави») в умовах технологічних змін. Дослідження ґрунтується на методології якісного концептуального аналізу та критичного синтезу. Застосовано інтерпретативістський підхід для порівняння ліберально-інституційного погляду, структурного та неокласичного реалізму, теорії «справедливої сек’юритизації» та соціологічного підходу Паризької школи. У статті доведено теоретичну неспроможність ліберального підходу, який розглядав сек’юритизацію як «патологію», в умовах дилеми «відносних вигод». На основі неокласичного реалізму показано, що для демократій, схильних до «недобалансування» та стратегічної інертності, сек’юритизація виступає необхідним інструментом мобілізації ресурсів. Проаналізовано роль онтологічної безпеки, яка пояснює потребу держав у стабільних наративах ідентичності для збереження суб’єктності. Окрему увагу приділено «технологічному повороту»: обґрунтовано, що розвиток засобів масового нагляду та автоматизація війни перетворюють сек’юритизацію на «прагматичний акт», який випереджає політичні рішення. Виявлено, що в сучасному світі демократія змушена адаптуватися до логіки ефективності, щоб протистояти авторитарним загрозам. Зроблено висновок, що дихотомія «безпека проти демократії» втрачає релевантність. Формування моделі «безпекової держави», де режим надзвичайної ситуації стає перманентним, є неминучою реакцією на структурну анархію та технологічні виклики. Сек’юритизація нині вже не розглядається як опція вибору еліт, а є безальтернативним механізм збереження суверенітету та фізичного виживання політичної нації.
Посилання
1. Ayoob, M. (1995). The Third World security predicament: State making, regional conflict, and the international system. Boulder: Lynne Rienner Publishers.
2. Balzacq, T. (2011). Securitization theory: How security problems emerge and dissolve. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203868508
3. Barkin, J. S. (2003). Realist constructivism. International Studies Review, 5(3), 325–342. https://doi.org/10.1046/j.1079-1760.2003.00503002.x
4. Bigo, D. (2002). Security and immigration: Toward a critique of the governmentality of unease. Alternatives, 27(1), 63–92. https://doi.org/10.1177/03043754020270S105
5. Buzan, B., Wæver, O., & de Wilde, J. (1998). Security: A new framework for analysis. Boulder: Lynne Rienner Publishers.
6. Christensen, T. J. (1996). Useful adversaries: Grand strategy, domestic mobilization, and Sino-American conflict, 1947–1958. Princeton, NJ: Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctvzxx9j2
7. Ellul, J. (1964). The technological society. New York: Knopf.
8. Floyd, R. (2019). The morality of security: A theory of just securitization. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108667814
9. Gat, A. (2010). Victorious and vulnerable: Why democracy won in the 20th century and how it is still imperiled. Lanham: Rowman & Littlefield.
10. Gilpin, R. (1981). War and change in world politics. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511664267
11. Götz, E. (2016). Neorealism and Russia’s Ukraine policy, 1991–present. Contemporary Politics, 22(3), 301–323. https://doi.org/10.1080/13569775.2016.1201312
12. Grieco, J. M. (1988). Anarchy and the limits of cooperation: A realist critique of the newest liberal institutionalism. International Organization, 42(3), 485–507. https://doi.org/10.1017/S0020818300027715
13. Herington, J. (2015). The concept of security, liberty, fear, and the state. In P. Bourbeau (Ed.), Security: Dialogue across disciplines (pp. 22–44). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781316227671.003
14. Keohane, R. O. (1984). After hegemony: Cooperation and discord in the world political economy. Princeton, NJ: Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt7sq9s
15. Krasner, S. D. (1985). Structural conflict: The Third World against global liberalism. Berkeley: University of California Press.
16. Mearsheimer, J. J. (2001). The tragedy of great power politics. New York, NY: Norton.
17. Mearsheimer, J. J. (2019). Bound to fail: The rise and fall of the liberal international order. International Security, 43(4), 7–50. https://doi.org/10.1162/isec_a_00342
18. Mitzen, J. (2006). Ontological security in world politics: State identity and the security dilemma. European Journal of International Relations, 12(3), 341–370. https://doi.org/10.1177/1354066106067346
19. Mouffe, C. (2005). On the political. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203870112
20. Neocleous, M. (2008). Critique of security. Edinburgh: Edinburgh University Press. https://doi.org/10.3366/edinburgh/9780748633289.001.0001
21. Schweller, R. L. (2006). Unanswered threats: Political constraints on the balance of power. Princeton, NJ: Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt7rkxt
22. Steele, B. J. (2008). Ontological security in international relations: Self-identity and the IR state. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203018200
23. Virilio, P. (1986). Speed and politics: An essay on dromology. New York: Semiotext(e).
24. Waltz, K. N. (1979). Theory of international politics. Boston: Addison-Wesley.
25. Walzer, M. (1977). Just and unjust wars: A moral argument with historical illustrations. New York: Basic Books.
26. Zakaria, F. (1998). From wealth to power: The unusual origins of America’s world role. Princeton, NJ: Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctvzcz5bq
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Ярослав В. Божко