ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ В РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЕКОСИСТЕМАХ: ІНТЕГРАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Стаття досліджує цифровізацію та смарт-спеціалізацію як взаємодоповнювані механізми трансформації регіональних економічних екосистем України в умовах технологічної нестабільності та воєнного стану. Смарт-спеціалізація постає як «архітектоніка» економічної взаємодії, де локальні ресурси набувають нової ролі через узгодження з людським капіталом, підприємницьким потенціалом та інтелектуальними технологіями, створюючи довготривалі структурні імпульси розвитку. Інституційна довіра виступає ключовим каналом для комунікації та інновацій. Цифровізація розглядається не лише як оцифровування послуг, а як фундамент інтеграційних процесів, що формує новий соціально-економічний досвід та змінює ролі держави, бізнесу та громади. Концепт цифрової екології охоплює координацію інформаційних потоків, швидкість взаємодії та акумуляцію локальних знань, що дозволяє зменшувати ентропію розвитку та створювати керовані сценарії. Аналіз нормативно-правової основи смарт-спеціалізації показує, що ефективність законодавства залежить від узгодження з неформальними практиками, локальною ініціативою та готовністю до ризику. В таких умовах формується новий тип підприємництва – колективний, що створює не лише ринкові ніші, а й комунікативні мости між локальним та глобальним простором. Інтеграція штучного інтелекту в регіональне управління дозволяє виявляти системні слабкості на ранніх етапах та оптимізувати ресурси за допомогою прогнозних моделей та алгоритмів оцінювання політик. Динаміка Індексу цифровізації регіонів за І–ІІ квартали 2025 року демонструє нерівномірність адаптації, що підкреслює специфіку локального розвитку. У воєнний період цифровізація виступає механізмом соціальної солідарності, забезпечуючи дистанційну зайнятість, підтримку ВПО та адаптацію сервісів до обмежених ресурсів. Симбіоз цифровізації та смарт-спеціалізації формує адаптивні та технологічно стійкі економічні системи, де перша забезпечує швидкість реагування, а друга – чутливість до можливостей. Це дає змогу регіонам долати екзогенні шоки та інтегруватися у глобальні інноваційні ланцюги.