ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Метою статті є аналіз формування професійної ідентичності медичних працівників у контексті публічного управління з урахуванням сучасних соціально-економічних та технологічних викликів, а також визначення перспектив її розвитку. У роботі підкреслюється, що професійна ідентичність медичного фахівця формується під впливом внутрішніх особистісних детермінантів (ціннісних орієнтацій, нормативних уявлень, етичних установок та світоглядних позицій), а також зовнішніх соціальних та інституційних чинників, зокрема очікувань суспільства, статусу професії та перспектив кар’єрного зростання в системі охорони здоров’я. Стаття аналізує внутрішню структуру професійної ідентичності, яка охоплює когнітивний, афективний і поведінковий компоненти, що визначають уявлення про зміст професії, емоційно-ціннісне ставлення до діяльності та практичну реалізацію професійних функцій. Акцентовано увагу на тому, що у сучасній системі підготовки кадрів професійна ідентичність не завжди виступає самостійною ціллю освітнього процесу, що потребує інтеграції цілеспрямованих механізмів її формування в систему публічного управління. Особлива увага приділяється нормативно-правовому забезпеченню професійної ідентичності через законодавче визначення статусу медичного працівника, встановлення професійних стандартів та регламентацію безперервного професійного розвитку. Окремо розглядається роль електронних систем обліку освітніх активностей, бальної системи оцінювання та цифрових компетентностей у стабілізації та оновленні професійної ідентичності. Висвітлюється стратегічний аспект управління кадровими ресурсами, який включає стимулювання міжпрофесійної взаємодії, автономії та професійної відповідальності, що сприяє підвищенню якості медичних послуг та довіри суспільства до системи охорони здоров’я. Узагальнено, що інтеграція внутрішніх, зовнішніх та нормативно-управлінських чинників створює цілісну систему формування професійної ідентичності, яка є ключовим елементом ефективного функціонування публічного сектору охорони здоров’я та стійкого розвитку людського капіталу галузі.