Анотація
У статті розглянуто ключові інструменти податкової політики й адміністрування, що дозволяють збалансувати фіскальну ефективність із соціальною справедливістю. Податкова політика передбачає баланс між забезпеченням необхідних державних доходів і сприянням інклюзивному зростанню. Водночас податкова рівність означає дотримання принципів прогресивності, горизонтальної й вертикальної справедливості. Аналіз теоретичних джерел показує, що система оподаткування є основним механізмом перерозподілу доходів, але існує потенційний компроміс між ефективністю та справедливістю. Зростання податкової бази і спрощення адміністрування зазвичай підвищують надходження (ефективність), тоді як прогресивні ставки і адресні пільги зміцнюють соціальну справедливість, хоч можуть ускладнювати систему та стримувати економічні стимули. У статті проаналізовано концептуальні механізми і загальний світовий досвід, однак не наведено детального емпіричного моделювання окремої країни. Через це рекомендації мають узагальнений характер. Враховано актуальні джерела 2015–2025 рр., але, незважаючи на це, можливо, деякі специфічні останні зміни (наприклад, оновлення окремих національних кодексів 2025–2026) не враховані. Крім того, комбінація політичних факторів (виборні цикли) та юридичних особливостей окремих країн може змінювати реальну сприйнятливість запропонованих заходів. Наприклад, висока прогресивність може бути ідеальною в країнах з сильною традицією перерозподілу, але не спрацює там, де очікувана опозиція з боку бізнесу чи політиків не готова підвищувати ставки. Ці нюанси можуть бути предметом подальших досліджень. Також узагальнено сучасні теоретичні підходи і емпіричні докази щодо впливу податкових інструментів на фіскальну ефективність та перерозподіл. Проведено порівняльний аналіз податкових механізмів і практик у шести країнах із різними моделями (Скандинавія, континентальна Європа, англосаксонська модель, перехідна економіка, країни з високим ухиленням). Зазначено, що Скандинавські країни, наприклад Данія, досягають дуже високої податкової навантаженості (≈45 % ВВП) за рахунок широкої бази ПДВ і значних надходжень від ПДФО; натомість у США податкова система, зокрема через відсутність ПДВ, дає значно нижчі доходи (≈26 % ВВП), здебільшого за рахунок податку на прибуток домогосподарств та місцевих податків на майно. У Німеччині та Польщі велику питому вагу в структурі доходів становлять соціальні внески (понад 35 %), що відображає континентальну модель соціальної держави. Водночас у країнах із високим рівнем ухилення (загалом у Латинській Америці та Карибському регіоні) втрати від тіньової економіки сягають ≈6,3 % ВВП. За результатами аналізу, для практиків із обмеженими ресурсами рекомендовано: 1) фокусуватися на розширенні податкової бази (боротьба з ухиленням, формалізація малого бізнесу) і спрощенні адмінпроцедур; 2) поступово вводити прогресивність (стягувати більші ставки з вищих доходів) і гнучкі пільги для вразливих груп, мінімізуючи дефіци (заокруглення ставок, компроміси між ефективністю/інклюзивністю); 3) використовувати цифрові технології (електронне декларування, автоматичні дані, електронні рахунки-фактури) для підвищення прозорості й забезпечення відповідних надходжень. У статті надані чіткі рекомендації, які адаптовано до умов держав з обмеженими ресурсами, а також проаналізовано можливі компроміси й пріоритети.
Посилання
1. OECD. (2024). Tax policy. https://www.oecd.org/en/topics/tax-policy.html
2. Chmelyk, O. V., Hrotskyi, A. A., Popovych, V. V., Pidluzhnyi, O. B., & Syvak, Ya. (2024). Sotsialna spravedlyvist u podatkovii politytsi [Social justice in tax policy]. Naukovi Zapysky Lvivskoho Universytetu Biznesu ta Prava, 41(Ekonomichna seriia), 410–414. https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/download/1355/1180/ (in Ukrainian)
3. Bejaković, P. (2020). How to achieve efficiency and equity in the tax system? Institute of Public Finance, 27(2), 137–150. https://hrcak.srce.hr/file/351917
4. OECD. (2025). Revenue Statistics 2025: Denmark. OECD Publishing. https://www.oecd.org/en/publications/revenue-statistics-2025_b1943459-en/denmark_25dd5e93-en.html
5. OECD. (2025). Revenue Statistics 2025: The United States. OECD Publishing. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/12/revenue-statistics-2025-country-notes_3708be73/united-states_f45a114c/efcc8c03-en.pdf
6. OECD. (2025). Revenue Statistics 2025: Germany. OECD Publishing. https://www.oecd.org/en/publications/revenue-statistics-2025_b1943459-en/germany_4551991c-en.html
7. OECD. (2025). Revenue Statistics 2025: Poland. OECD Publishing. https://www.oecd.org/en/publications/revenue-statistics-2025_b1943459-en/poland_863e1d6d-en.html
8. Collosa, A. (2019). Tax administrations and control of the digital economy. Inter-American Center of Tax Administrations (CIAT). https://www.ciat.org/tax-administrations-and-control-of-the-digital-economy/?lang=en
9. OECD. (2025). Tax administration digitalisation and digital transformation initiatives. OECD Publishing. https://www.oecd.org/en/publications/tax-administration-digitalisation-and-digital-transformation-initiatives_c076d776-en.html
10. OECD. (2016). Technologies for better tax administration: A practical guide for revenue bodies. OECD. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2016/05/technologies-for-better-tax-administration_g1g6743b/9789264256439-en.pdf
11. OECD. (2024). Digital transformation of tax administration. https://www.oecd.org/en/topics/digital-transformation-of-tax-administration.html
12. World Bank. (2025). TaxTech: Leveraging digitalization to improve tax compliance and revenue mobilization. World Bank Group. https://documents1.worldbank.org/curated/en/099061225023042590/pdf/P179405-6877e00c-7f93-46b1-8d09-d72ad0afd311.pdf
13. OECD. (2024). Tax Policy Reforms 2024: OECD and selected partner economies. OECD Publishing. https://www.oecd.org/en/publications/tax-policy-reforms-2024_c3686f5e-en.html
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Євгеній О. Кулібаба