ЕКОНОМІЧНІ ВТРАТИ ВІД РУЙНУВАННЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ: ОЦІНКА ДЛЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ, АГРАРНОГО СЕКТОРУ ТА ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті розглянуто економічні втрати від руйнування водопостачальної інфраструктури в Україні з урахуванням впливу на домогосподарства, аграрний та промисловий сектори. Встановлено, що воєнні події спричинили значні руйнування природного середовища, включно з екосистемами та водними ресурсами, що обумовлює зростання економічних і соціальних ризиків. Наголошено, що обсяг руйнувань водної інфраструктури безпосередньо впливає на життєдіяльність населення та функціонування виробничих процесів, підкреслюючи значення відновлення водопостачання у контексті сталого розвитку. Підкреслено, що станом на вересень 2025 року лише 68% населення України мали доступ до централізованого водопостачання, водночас у сільській місцевості цей показник становив лише 26%, що зумовлює критичну нерівність у доступі до води. Визначено, що низький рівень доступу до безпечної води спричиняє зростання витрат домогосподарств на альтернативні джерела води та обмежує виробничі потужності аграрного та промислового секторів. Зауважено, що військові дії значно інтенсифікували деградацію водопровідних мереж та інженерних споруд, охопивши близько 39,7 тис. км водопровідних систем із сумарними економічними втратами у 4,6 млрд дол. США. Висвітлено регіональну диференціацію втрат, що корелює з інтенсивністю бойових дій: найбільші збитки припадають на Луганську, Харківську та Запорізьку області, що підтверджує необхідність територіально диференційованого інвестування. Встановлено, що модернізація зрошувальних і дренажних систем є пріоритетом державної політики для забезпечення продуктивності аграрного виробництва та зниження навантаження на екосистеми. Підкреслено, що комплексний вплив руйнувань спричинив значні економічні втрати у домогосподарствах, аграрному та промисловому секторах, водночас загостривши диспропорції у доступі до водних ресурсів. Констатовано, що інтегрований підхід до модернізації систем водопостачання, включно з відновленням інфраструктури та застосуванням сучасних технологій, є визначальним фактором забезпечення соціально-економічної стабільності в умовах поствоєнного відновлення.