Ключові слова
Копенгагенська школа
безпека
політика безпеки
Україна
російська агресія
Як цитувати
Анотація
Сучасна система міжнародної безпеки перебуває під тиском багатовимірних загроз – від пандемій, кібернетичних атак і кліматичних змін до масової міграції. Війна, розпочата Росією проти України, радикально змінила архітектуру глобальної безпеки, повернувши у центр уваги військово-політичний вимір та поставивши під сумнів релевантність існуючих теоретичних підходів. У цьому контексті особливої значущості набуває теорія сек’юритизації, яка спочатку розширила поняття безпеки за межі військової сфери, але нині потребує переосмислення в умовах мілітаризованої політики. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз інтелектуальної еволюції теорії сек’юритизації. Методи дослідження ґрунтуються на якісному концептуальному аналізі та критичному синтезі літератури з інтерпретативістським підходом. У статті представлено концептуальний аналіз наукової літератури, присвяченої теорії сек’юритизації в процесі її теоретичної еволюції, що стимулювалася академічним середовищем у різних країнах. Аналізуються основні положення теорії, розроблені Копенгагенською школою досліджень міжнародної безпеки, розглядається еволюція теорії через призму її основних критиків, зокрема з боку представників Паризької школи, яка змістила увагу з дискурсивних засобів формування політики на повсякденні бюрократичні практики управління, та з боку представників постколоніальних та феміністичних напрямів. Також у статті проаналізовано дослідження застосування положень теорії сек’юритизації до ключових глобальних викликів невійськового характеру, таких як пандемія, міграція та кіберзагрози. Додатково розглянуто адаптацію представників теорії секʼюритизації до подій війни РФ проти України. Стаття підтверджує тезу, що тематика російсько-української війни є чинником переосмислення нормативних та практичних аспектів теорії сек’юритизації, роблячи акцент на її подвійній природі як інструменту агресії та інструменту виживання одночасно.
Посилання
1. Buzan, B., Wæver, O., & de Wilde, J. (1998). Security: A new framework for analysis. Lynne Rienner Publishers. https://books.google.com.ua/books/about/Security.html?id=j4BGr-Elsp8C&redir_esc=y
2. Buzan, B. (1983). People, states and fear: The national security problem in international relations. University of North Carolina Press. https://archive.org/details/peoplestatesfear0000buza
3. Balzacq, T., Léonard, S., & Ruzicka, J. (2016). ‘Securitization’ revisited: Theory and cases. International Relations, 30(4), 494–531. https://doi.org/10.1177/0047117815596590
4. Bigo, D. (2019). Beyond national security, the emergence of a digital reason of state(s) led by transnational guilds of sensitive information: The case of the Five Eyes Plus network. In B. Wagner, M. Kettemann, & K. Vieth (Eds.), Research Handbook on Human Rights and Digital Technology (pp. 33–52). Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781785367724.00009
5. Wæver, O. (1995). Securitization and desecuritization. In R. D. Lipschutz (Ed.), On security (pp. 46–87). Columbia University Press. https://researchprofiles.ku.dk/en/publications/securitization-and-desecuritization
6. Huysmans, J. (2011). What’s in an act? On security speech acts and little security nothings. Security Dialogue, 42(4–5), 371–383. http://dx.doi.org/doi:10.1177/0967010611418713
7. Webber, M., & Sperling, J. (2017). NATO and the Ukraine Crisis: Collective Securitisation. European Journal of International Security, 2(1), 19–46. https://doi.org/10.1017/eis.2016.17
8. Bigo, D. (2002). Security and Immigration: Toward a Critique of the Governmentality of Unease. Alternatives: Global, Local, Political, 27(1_suppl), 63–92. https://doi.org/10.1177/03043754020270s105
9. Bigo, D. (2001). When Two Become One: Internal and External Securitisations in Europe. In M. Kelstrup, & M. Williams (Eds.), International Relations Theory and The Politics of European Integration. Power, Security and Community (pp. 171–204). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203187807
10. Huysmans, J. (2006). The politics of insecurity: Fear, migration and asylum in the EU. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203008690
11. Hansen, L. (2000). The Little Mermaid’s silent security dilemma and the absence of gender in the Copenhagen School. Millennium: Journal of International Studies, 29(2), 285–306. https://doi.org/10.1177/03058298000290020501
12. Bertrand, S. (2018). Can the subaltern securitize? Postcolonial perspectives on securitization theory and its critics. European Journal of International Security, 3(3), 348–369. https://doi.org/10.1017/eis.2018.3
13. Bourbeau, P. (2011). The securitization of migration: A study of movement and order. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203829349
14. Hansen, L., & Nissenbaum, H. (2009). Digital Disaster, Cyber Security, and the Copenhagen School. International Studies Quarterly, 53(4), 1155–1175. http://www.jstor.org/stable/27735139
15. Kaunert, C., Leonard, S., & Wertman, O. (2022). Securitization of COVID-19 as a security norm: WHO norm entrepreneurs and the cascade to member states. Social Sciences, 11(7), 266. https://doi.org/10.3390/socsci11070266
16. Floyd, R. (2019). The morality of security: A theory of just securitization. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108667814
17. Pearce, J. C., & Yuchshenko, A. (2018). Defending Russia, securitising the future: How the past shaped Russia’s political discourse regarding Crimea. Europolity – Continuity and Change in European Governance, 12(1), 85–106. https://europolity.eu/wp-content/uploads/2018/06/VOL-12-NO1_Pearce_Europolity_12_1_2018.pdf
18. Knott, E. (2023). The securitised ‘others’ of Russian nationalism in Ukraine and Russia. LSE Public Policy Review, 3(1), 1–10. http://doi.org/10.31389/lseppr.80
19. Kurnyshova, Y. (2024). Securitisation and its extensions: a framework for analysis of Russia’s war on Ukraine. European Security, 33(4), 576–593. https://doi.org/10.1080/09662839.2024.2366864
20. Lupovici, A. (2024). Securitization, deterrence, and extended deterrence by denial: The war in Ukraine. Foreign Policy Analysis, 20(1), orae031. https://doi.org/10.1093/fpa/orae031
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Ярослав В. Божко