ДЕРЖАВА ТА СУСПІЛЬСТВО: ВЗАЄМОДІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Анотація

Дослідження присвячене проблемам взаємодії суспільства та влади в Україні під час повномасштабного воєнного вторгнення РФ. Мета – науково обґрунтувати сутність взаємодії як багатовимірного явище (ідентичність, інституційна довіра, готовність до обмежень), виявити ключові ризики що призводять до її ерозії та запропонувати практичні рекомендації для збереження та/або підвищення єдності між владою та суспільством України. Дослідження поєднує аналіз сторонніх серійних соціологічних опитувань від державних та незалежних інститутів , якісний аналіз експертних джерел і відкритих даних щодо визначення причин та механізмів зниження єдності між владою та суспільством в Україні. Результати виявили дві суттєвих тенденції: високу базову довіру до оборонних інституцій і волонтерських мереж та одночасне зниження довготермінового оптимізму і зростання психоемоційного навантаження. Ідентифіковано ключові загрози для якісної взаємодії: військова й психологічна втома, соціально-економічні труднощі, корупція й інформаційні атаки. Систематизовано ризики з їх передумовами та можливими наслідками для консолідації. На основі аналізу запропоновано середньострокові (1–2 роки) заходи державної політики: координацію моніторингу ризиків для взаємодії між владою та суспільством, платформи зворотного зв’язку та адресної координації допомоги; модернізацію системи соціальних виплат і стимулів з прозорими механізмами аудиту; посилення незалежних антикорупційних процедур і відкритого громадського моніторингу; інвестиції в медіаграмотність і підтримку незалежних ЗМІ. Практична цінність полягає в оцінці сучасного стану справ єдності між владою та суспільством в Україні, ідентифікації емпірично підтверджених ризиків та формулюванні рекомендацій для збереження мобілізаційної спроможності й суспільної довіри до державних структур під час тривалого конфлікту та в післявоєнний період.