ФЕНОМЕН МЕТАСВІДОМОСТІ: ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті здійснено міждисциплінарне дослідження феномена метасвідомості на перетині філософії, когнітивної нейронауки та містичної традиції. Метою є інтеграція аналітичного, феноменологічного та духовно-герменевтичного підходів для побудови єдиної моделі метасвідомості як рекурсивного процесу самоспостереження. Об’єктом дослідження є метасвідомість як багаторівневий феномен людського пізнання, що поєднує нейрофізіологічні, когнітивні, феноменологічні та містичні виміри самосвідомості. Предметом дослідження є інтегративна структура та механізми формування метасвідомості, зокрема взаємодія між тілесно-емоційним, когнітивним і герменевтико-містичним рівнями самоспостереження, які забезпечують рекурсивне самопізнання та досвід присутності. Було зазначено, що у класичній європейській філософії поняття свідомості зазнало значних трансформацій, від картезіанського “cogito” як осереддя суб’єктивності до феноменологічного опису інтенційності у Гусерля. Проте в обох випадках свідомість розглядалась як феномен, що має центр “Я”, котре пізнає. Сучасна когнітивна філософія розширює цей горизонт, вводячи поняття «метасвідомості» (“meta-consciousness”), усвідомлення самого процесу усвідомлення. На основі філософських (Гусерль, Рікьор, Мерло-Понті), когнітивно-наукових (Варела, Метцінґер, Томпсон) та містичних (Румі, Ібн Арабі, Судзукі) джерел автор пропонує концептуальну схему, що охоплює три рівні: ядро свідомості – нейрофізіологічні механізми самопізнання;  тілесно-емоційне поле – інтеграцію  сенсорних та афективних даних; рекурсивний рівень – містичні  процеси самоприсутності. Метасвідомість розглядається як фрактальна структура, де кожен рівень досвіду відображає інші, утворюючи динамічний континуум «усвідомлення усвідомлення». Така модель поєднує наукову строгість і екзистенційну глибину, демонструючи, що свідомість не лише відображає реальність, а конституює її через акт присутності. Наукова новизна полягає у розробці інтегративної онтологічно-фрактальної моделі метасвідомості, що дозволяє поєднати тілесний, когнітивний і духовний виміри у єдину теоретичну систему.