Ключові слова
механізми публічного управління
публічне управління у сфері охорони здоров’я
сфера охорони здоров’я
інноваційні підходи
розвиток персоналу
мотивація персоналу
кар’єрне зростання
кадровий потенціал
державна служба
Як цитувати
Анотація
Сучасні трансформації системи соціально-економічних відносин зумовлюють необхідність переформатування управлінських моделей, актуалізацію ролі публічності та забезпечення прозорості щодо кадрового забезпечення важливих сфер суспільного життя. Метою статті є розширений аналіз ключових інноваційних шляхів оптимізації механізмів публічного управління персоналом в секторі охорони здоров'я у контексті актуальних викликів. У дослідженні розглянуто основні досягнення апгрейду управлінських стратегій в досліджуваній галузі, виокремлено пріоритетні проблеми процесу трансформації та дотичні виклики. Проаналізовано практичні кейси динаміки управлінських підходів щодо кадрового забезпечення у сфері охорони здоров'я розвинених країн, виокремлено базові правові та організаційні аспекти, що можуть слугувати основою для формування ефективних управлінських стратегій розвитку галузі в Україні. Досліджено вплив цифровізації управлінських процесів на процеси галузевого управління, окреслено найбільш важливі реформи в галузі, у тому числі, впровадження інноваційних електронних систем та технологій для оптимізації медичної системи. Зауважено дотичні безпекові виклики для системи охорони здоров’я в цифровому інформаційно-комунікаційному середовищі, зокрема, захист конфіденційних даних, попередження несанкціонованого доступу, забезпечення цілісності ресурсів. Виділено основні напрямки майбутніх реформ в галузі, що дозволять досягнути більшої ефективності державного управління: підвищення якості медичної допомоги, забезпечення достатнього фінансування; вдосконалення галузевого законодавства і гармонізація стандартів із загальноєвропейськими вимогами. Практична значимість результатів дослідження полягає в можливості їх використання в процесі формування та реалізації ефективної кадрової політики, спрямованої на покращення результативності публічного управління у сфері охорони здоров’я.
Посилання
1. Ahn, M. J., & Chen, Y. C. (2022). Digital transformation toward AI-augmented public administration: The perception of government employees and the willingness to use AI in government. Government Information Quarterly, 39(2), 101664. https://doi.org/10.1016/j.giq.2021.101664
2. Boryshkevych, I. I., Hoi, N. V., & Zhuk, O. I. (2024). Teoretychni osnovy upravlinskoho potentsialu kerivnyka u sferi okhorony zdorov’ia [Theoretical foundations of managerial potential of a leader in the field of healthcare]. Inwestytsii: praktyka ta dosvid, (1), 67–72. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.1.67
3. Brunetti, F., Matt, D. T., Bonfanti, A., De Longhi, A., Pedrini, G., & Orzes, G. (2020). Digital transformation challenges: strategies emerging from a multi-stakeholder approach. The TQM Journal, 32(4), 697-724. https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/tqm-12-2019-0309/full/html
4. Buljac-Samardzic, M., Doekhie, K.D., & van Wijngaarden, J.D. (2020). Interventions to improve team effectiveness within health care: a systematic review of the past decade. Hum Resour Health, 18(2). https://doi.org/10.1186/s12960-019-0411-3
5. Hasselgren, A., Kralevska, K., Gligoroski, D., Pedersen, S., & Faxvaag, A. (2020). Blockchain in healthcare and health sciences – A scoping review. International Journal of Medical Informatics, (134), 104040. https://doi.org/10.1016/j.ijmedinf.2019.104040
6. Hoi, N. V., & Pylypiv, M. S. (2024). Teoretychni zasady publichnoho upravlinnia personalom u zakladakh okhorony zdorov’ia [Theoretical principles of public personnel management in healthcare institutions]. In Hromadske zdorov’ia v Ukraini: problemy ta sposoby yikh vyrishennia “Tomilinski chytannia” (pp. 188–190). https://doi.org/10.5281/zenodo.14194418
7. Khanina, O. (2021). Napriamy vdoskonalennia systemy derzhavnoho upravlinnia kadrovym rozvytkom systemy okhorony zdorov’ia [Directions for improving the system of public administration of personnel development in the healthcare system]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, (24), 78–83. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2021.24.78
8. Klenk, T., & Reiter, R. (2019). Post-New Public Management: reform ideas and their application in the field of social services. International Review of Administrative Sciences, 85(1), 3–10. https://doi.org/10.1177/0020852318810883
9. Kraus, S., Schiavone, F., Pluzhnikova, A., & Invernizzi, A. (2021). Digital transformation in healthcare: Analyzing the current state-of-research. Journal of Business Research, (123), 557–567. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2020.10.030
10. Krynychko, L. (2020). Rozrobka kadrovoho mekhanizmu derzhavnoho upravlinnia systemoiu okhorony zdorovia [Development of the personnel mechanism of public administration of the healthcare system]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, (3). https://doi.org/10.32702/2307-2156-2020.3.40
11. Lucifora, C. (2023). Management practices in hospitals: A public-private comparison. PLoS ONE, 18(2), e0282313. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0282313
12. MacLean, D., & Titah, R. (2022). A systematic literature review of empirical research on the impacts of e‐government: a public value perspective. Public Administration Review, 82(1), 23-38. https://doi.org/10.1111/puar.13413
13. Malihon, M. (2020). Derzhavna kadrova polityka u sferi okhorony zdorov’ia: teoretychni zasady ta suchasni tendentsii [State personnel policy in the healthcare sector: theoretical foundations and modern trends]. Ekonomika, upravlinnia ta administruvannia, 4(94), 160–164. https://doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-160-164
14. Mousa, S., & Othman, M. (2020). The impact of green human resource management practices on sustainable performance in healthcare organisations: A conceptual framework. Journal of Cleaner Production, (243), 118595. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.118595
15. Paul, M., Maglaras, L., Ferrag, M., & Almomani, I. (2023). Digitization of healthcare sector: A study on privacy and security concerns. ICT Express, 9(4), 571–588. https://doi.org/10.1016/j.icte.2023.02.007
16. Petrigna, L., & Musumeci, G. (2022). The Metaverse: A New Challenge for the Healthcare System: A Scoping Review. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 7(3), 63. https://doi.org/10.3390/jfmk7030063
17. Reina, R., & Scarozza, D. (2020). Human resource management in the public administration. In Organizational development in public administration: The Italian way (pp. 61–101). Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-43799-2_3
18. Shi, M., Wang, Q. & Guo, F. (2023). Application of medical intelligence based on Apriori algorithm in the management of rehabilitation nursing personnel. Soft Comput, (2023). https://doi.org/10.1007/s00500-023-08627-6
19. Simonet, D. (2014). Assessment of new public management in health care: the French case. Health Res Policy Sys, (12), 57. https://doi.org/10.1186/1478-4505-12-57
20. Vasiuk, N. O., Kotov, O. O., & Savina, T. V. (2022). Formuvannia rezervu upravlinskoho personalu u sferi okhorony zdorov’ia v Ukraini yak skladovoi kariiernoho rozvytku [Formation of a reserve of management personnel in the healthcare sector in Ukraine as a component of career development]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, (2), 139–144. http://www.investplan.com.ua/pdf/2_2022/23.pdf
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Наталія В. Гой, Микола С. Пилипів