Анотація
Розробка ефективної системи морської логістики є пріоритетом для посилення економічного розвитку регіону та зміцнення мережі торгівлі. Процес управління часто стикається з такими проблемами, як повільність процедур та вузькі місця в установах, особливо на менш значущих шлюзах країн, що розвиваються. У цій статті було зроблено спроби визначити загальний вплив адміністративних вузьких місць, цифрової трансформації та людських ресурсів, необхідних для того, щоб привести логістику порту Монгла до абсолютно нового порядку. У цій статті розглядаються агенти C&F, експедитори, оператори терміналів як набір із сорока визначених осіб як ключові зацікавлені сторони для опитування, проведеного у 2026 році, яке було б важливим незалежним набором змінних, що впливають на залежні оперативні змінні. По-перше, описовий та діагностичний аналіз даних показує, що затримка документів та застарілі комп’ютерні системи (25,0 %) були найбільшою перешкодою для загальних операцій, за якими слідували апаратне забезпечення та мілководні морські канали. По-друге, для технологічного оновлення швидкі зміни в автоматизації погано пов’язані з готовністю робочої сили, що демонструє значний «розрив між людиною та технікою», де великий відсоток відповідей є нейтральними або розчарованими. Ще один момент полягає в тому, що реактивний адміністративний робочий процес та незрозумілі тарифи виступають негативними ключовими гальмами для конкурентоспроможності порту в регіоні. Виходячи з отриманих результатів, інтенсивність паперової роботи та навчання робочої сили слабо пов’язані зі швидкістю торгівлі. Адміністрація порту та національний уряд забезпечать більшу взаємодію з ефективністю порту шляхом впровадження спільної системи «єдиного безпаперового вікна» та системи управління на основі ефективності.
Посилання
1. Amiti, M., & Konings, J. (2007). Trade liberalization, intermediate inputs, and productivity: Evidence from Indonesia. American Economic Review, 97(5), 1611–1638. https://doi.org/10.1257/aer.97.5.1611
2. Avolio, B. J., Walumbwa, F. O., & Weber, T. J. (2009). Leadership: Current theories, research, and future directions. Annual Review of Psychology, (60), 421–449. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.60.110707.163621
3. Bandura, A. (1977). Social learning theory and observational learning in organizational performance. Prentice-Hall. https://www.asecib.ase.ro/mps/Bandura_SocialLearningTheory.pdf
4. Barro, R. J. (2000). Inclusive growth, inequality, and poverty traps in regional economic zones. Journal of Economic Growth, 5(1), 5–32. https://link.springer.com/article/10.1023/a:1009850119329
5. Becker, G. S. (1964). Human capital: A theoretical and empirical analysis with special reference to education. National Bureau of Economic Research. https://lnk.ua/kbijfeWtF
6. Begum, S. (2015). The bottleneck effect: Assessing administrative delay and regional trade cost inflation in secondary ports (Unpublished doctoral dissertation). University of Dhaka, Bangladesh.
7. Blonigen, B. A., & Wilson, W. W. (2008). Port efficiency and diminishing returns on capital: Bundling hard infrastructure with digital co-ordination (NBER Working Paper No. 14210). National Bureau of Economic Research. https://www.nber.org/papers/w12052
8. Castles, S. (2002). Migration and community formation under conditions of globalization. International Migration Review, 36(4), 1143–1168. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1747-7379.2002.tb00121.x
9. Chiu, R. H., Lin, L. H., & Ting, S. C. (2014). Evaluation of green port factors and performance: A fuzzy AHP analysis. Mathematical Problems in Engineering, (2014), 1–12. https://doi.org/10.1155/2014/802976
10. Clark, X., Dollar, D., & Micco, A. (2004). Port efficiency, maritime transport costs, and bilateral trade. Journal of Development Economics, 75(2), 417–450. https://doi.org/10.1016/j.jdeveco.2004.06.005
11. Cullinane, K., & Talley, W. K. (Eds.). (2006). Port economics (Vol. 16). Elsevier. https://shop.elsevier.com/books/port-economics/cullinane/978-0-7623-1198-9
12. De Langen, P. W., & Chouly, A. (2004). Hinterland access regimes in seaports. European Journal of Transport and Infrastructure Research, 4(4), 361–377. https://journals.open.tudelft.nl/ejtir/article/view/4273
13. Grothmann, T., & Patt, A. (2005). Adaptive capacity and organizational behavior: Examining fatalism in infrastructure updates. Global Environmental Change, 15(3), 199–213. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2005.01.002
14. Hawlader, M. T. (2024). A study on the impact of the Padma Multipurpose Bridge on the economy of Bangladesh. International Journal of Innovative Science and Research Technology, 9(6), 494–499. https://doi.org/10.38124/ijisrt/IJISRT24MAY2010
15. Hesse, M., & Rodrigue, J.-P. (2004). The transport geography of logistics and freight distribution. Journal of Transport Geography, 12(3), 171–184. https://doi.org/10.1016/j.jtrangeo.2003.12.005
16. Hilling, D. (1996). Transport and developing countries. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203436936
17. Islam, M. A., & Haider, M. Z. (2016). Performance assessment of Mongla seaport in Bangladesh. International Journal of Transportation Engineering and Technology, 2(2), 15–21. https://sciencepg.com/article/10.11648/j.ijtet.20160202.11
18. Kusek, J. Z., & Rist, R. C. (2004). Ten steps to a results-based monitoring and evaluation system: A handbook for development practitioners. The World Bank. https://doi.org/10.1596/0-8213-5823-5
19. Lam, J. S. L., & Notteboom, T. (2014). The greening of ports: A comparison of port management tools used by leading ports in Asia and Europe. Transport Reviews, 34(2), 169–189. https://doi.org/10.1080/01441647.2014.891162
20. Mentzer, J. T., DeWitt, W., Keebler, J. S., Min, S., Nix, N. W., Smith, C. D., & Zacharia, Z. G. (2001). Defining supply chain management. Journal of Business Logistics, 22(2), 1–25. https://doi.org/10.1002/j.2158-1592.2001.tb00001.x
21. Meyer, J. P., & Allen, N. J. (1991). A three-component conceptualization of organizational commitment: Workforce endorsement vs. institutional resistance. Human Resource Management Review, 1(1), 61–89. https://doi.org/10.1016/1053-4822(91)90011-Z
22. Notteboom, T., & Rodrigue, J.-P. (2009). The terminalization of supply chains: Reassessing the role of terminals in port/hinterland logistical relationships. Maritime Policy & Management, 36(2), 165–183. https://doi.org/10.1080/03088830902861086
23. Pelling, M., & Uitto, J. I. (2001). Small island developing states: Natural disaster vulnerability and global change. Global Environmental Change Part B: Environmental Hazards, 3(2), 49–62. https://doi.org/10.1016/S1464-2867(01)00018-3
24. Tongzon, J. L. (2021). Effects of port-shipping logistics integration on technical and allocative efficiency. The Asian Journal of Shipping and Logistics, 37(1), 22–30. https://doi.org/10.1016/j.ajsl.2021.01.001
25. Trottier, T., Van Wart, M., & Wang, X. (2008). Examining the nature and significance of leadership in government organizations. Public Administration Review, 68(2), 319–333. https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2007.00865.x
26. United Nations Conference on Trade and Development. (2023). Review of maritime transport 2023: Towards a green and just transition. United Nations. https://unctad.org/publication/review-maritime-transport-2023
27. Wilson, J. S., Mann, C. L., & Otsuki, T. (2003). Trade facilitation and economic development: A new approach to quantifying the impact. The World Bank Economic Review, 17(3), 367–389. https://doi.org/10.1093/wber/lhg027
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Сабіт Аль Фарабі, Мд. Сохел Рана, Танбір Хоссайн, Мд. Аріфул Іслам, Діп Саха