РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
PDF (English)

Ключові слова

національна економіка
розвиток
конкурентоспроможність
інноваційно-технологічна діяльність
державна політика
державне регулювання
інновації
інноваційна активність
прогресивні технології
технологічна конкурентоспроможність

Як цитувати

Березівський, Я. (2026). РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ. Соціальний розвиток: економіко-правові проблеми, (18). https://doi.org/10.70651/3083-6018/2026.6.15

Анотація

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку інституційного забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України та визначено ключові очікувані результати реалізації стратегічних пріоритетів державної політики у цій сфері. Доведено, що в умовах воєнних викликів, структурних трансформацій національної економіки та посилення глобальної технологічної конкуренції формування ефективної інституційної системи підтримки технологічного розвитку є важливою передумовою модернізації економіки та підвищення її інноваційного потенціалу. Аргументовано, що пріоритетного значення набуває формування цілісної системи стратегічного управління технологічним розвитком, яка забезпечує узгодженість державної політики у сферах науки, інновацій, промисловості, інвестицій та освіти. Обґрунтовано необхідність удосконалення інституційної архітектури державної технологічної політики, розвитку механізмів міжсекторальної взаємодії між державою, науковими установами, бізнесом і громадянським суспільством, а також формування ефективної вертикалі управління технологічним розвитком. Визначено важливу роль стратегічного планування та застосування інструментів технологічного форсайту для ідентифікації перспективних напрямів науково-технологічного розвитку і концентрації ресурсів на формуванні довгострокових конкурентних переваг національної економіки. Розкрито ключові напрями розвитку інституційного забезпечення технологічної конкурентоспроможності, серед яких: активізація інвестицій у дослідження і розробки, розвиток інституцій трансферу технологій та підтримки інноваційного підприємництва, удосконалення механізмів державно-приватного партнерства, залучення міжнародної фінансової допомоги та інвестицій, розвиток людського капіталу і підтримка науково-технологічного потенціалу держави. Особливу увагу приділено необхідності збереження інтелектуального капіталу, модернізації системи освіти, стимулювання технологічного підприємництва та створення умов для залучення висококваліфікованих фахівців до реалізації інноваційних проєктів. Доведено, що реалізація визначених стратегічних пріоритетів сприятиме активізації процесів комерціалізації результатів наукових досліджень, розширенню масштабів технологічної модернізації виробництва, підвищенню рівня автоматизації та цифровізації господарських процесів, зростанню частки високотехнологічної продукції у структурі промислового виробництва та експорту. Окреслено значення розвитку технологій подвійного призначення та оборонно-технологічних інновацій як чинника посилення оборонно-промислового потенціалу держави та стимулювання дифузії технологічних інновацій у цивільному секторі економіки. Встановлено, що важливим результатом реалізації стратегічних пріоритетів стане поглиблення інтеграції України у європейський та глобальний інноваційно-технологічний простір, що сприятиме розширенню доступу до передових технологій, міжнародних джерел фінансування та глобальних ринків інноваційної продукції. Зроблено висновок, що розвиток інституційного забезпечення технологічної конкурентоспроможності формує передумови для створення в Україні сучасної моделі економічного розвитку, заснованої на інноваціях, знаннях і високих технологіях, а також забезпечує підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки та її ефективну інтеграцію у глобальні ланцюги створення доданої вартості.

https://doi.org/10.70651/3083-6018/2026.6.15
PDF (English)

Посилання

1. Barroso, M., & Laborda, J. (2022). Digital transformation and the emergence of the Fintech sector: Systematic literature review. Digital Business, 2(2), 100028. https://doi.org/10.1016/j.digbus.2022.100028

2. Clapham, S. (2020). The smart money method. Harriman House. https://www.harriman-house.com/smartmoneymethod.

3. Hughes, L., Seddon, J. J., & Dwivedi, Y. K. (2023). Disruptive change within financial technology: A methodological analysis of digital transformation challenges. Journal of Information Technology, 39(4), 756–783. https://doi.org/10.1177/02683962231219512

4. Jowarder, R. A. (2024). Navigating digital transformation in financial services: Strategic management: concepts and cases for sustainable growth and innovation. World Journal of Advanced Engineering Technology and Sciences, 13(01), 319–329. https://doi.org/10.30574/wjaets.2024.13.1.0420

5. Maple, C., Szpruch, L., Epiphaniou, G., Staykova, K., Singh, S., Penwarden, W., Wen, Y., Wang, Z., Hariharan, J., & Avramovic, P. (2023). The AI revolution: opportunities and challenges for the finance sector. ArXiv Preprint. https://doi.org/10.48550/arXiv. 2308.16538

6. Papathomas, A., & Konteos, G. (2024). Financial institutions digital transformation: the stages of the journey and business metrics to follow. Journal of Financial Services Marketing, (29), 590–606. https://doi.org/10.1057/s41264-023-00223-x

7. Senyk, A. P., Manziy, O. S., Ohloblin, P. E., Senyk, Y. A., & Krasiuk, O. P. (2024). Application of the Bayesian approach to modeling credit risks. Mathematical Modeling and Computing, 11(4), 1025–1034. https://doi.org/10.23939/mmc2024.04.1025

8. Senyk, A. P., Manziy, O. S., Pelekh, V. R., Futryk, Y. V., & Senyk, Y. A. (2025). The role of functional activation in neural networks in the context of financial time series analysis. Mathematical Modeling and Computing, 12(1), 299–309 https://doi.org/10.23939/mmc2025.01.299

9. Sezer, O. B., Gudelek, M. U., & Ozbayoglu, A. M. (2019). Financial time series forecasting with deep learning: a systematic literature review: 2005-2019. ArXiv Preprint. https://doi.org/10.48550/arXiv.1911.13288

10. Slassi-sennou, S., & Elmouhib, S. (2025). Managing Financial and Operational Risks Through Digital Transformation: The Mediating Influence of Information and Communication Technologies’ Adoption and Resistance to Change. Journal of Risk and Financial Management, 18(3), 128. https://doi.org/10.3390/jrfm18030128

11. Stefanelli, V., Manta, F., & Toma, P. (2022). Digital financial services and open banking innovation: Are banks becoming invisible? ArXiv Preprint. https://doi.org/10.48550/arXiv.2210.01109

12. Stepanyuk, O., Senyk, A., Manziy, O., Pavlyuk, N., & Senyk, Y. (2024). Analysis of the «veterinary drugs» segment of the international stock market using IT. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series Economical Sciences, 26(103), 23–34. https://doi.org/10.32718/nvlvet-e10304

13. Stepanyuk, O., Senyk, Y., Smetaniak, R., Senyk, A., Lishchynska, K., & Ramskyi, I. (2024). Information recommendation system based on application of associative rules in business. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series Economical Sciences, 26(104), 38–45. https://doi.org/10.32718/nvlvet-e10407

14. Suryono, R. R., Budi, I., & Purwandari, B. (2020). Challenges and trends of financial technology (fintech): a systematic literature review. Information, 11(12), 590. https://doi.org/10.3390/info11120590

15. Zaika, O. (2025). Digital transformation as a driver of financial sector development. International Science Journal of Management, Economics & Finance, 4(1), 23–30. https://doi.org/10.46299/j.isjmef.20250401.03

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Авторське право (c) 2026 Ярослав П. Березівський