РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Анотація

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку інституційного забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України та визначено ключові очікувані результати реалізації стратегічних пріоритетів державної політики у цій сфері. Доведено, що в умовах воєнних викликів, структурних трансформацій національної економіки та посилення глобальної технологічної конкуренції формування ефективної інституційної системи підтримки технологічного розвитку є важливою передумовою модернізації економіки та підвищення її інноваційного потенціалу. Аргументовано, що пріоритетного значення набуває формування цілісної системи стратегічного управління технологічним розвитком, яка забезпечує узгодженість державної політики у сферах науки, інновацій, промисловості, інвестицій та освіти. Обґрунтовано необхідність удосконалення інституційної архітектури державної технологічної політики, розвитку механізмів міжсекторальної взаємодії між державою, науковими установами, бізнесом і громадянським суспільством, а також формування ефективної вертикалі управління технологічним розвитком. Визначено важливу роль стратегічного планування та застосування інструментів технологічного форсайту для ідентифікації перспективних напрямів науково-технологічного розвитку і концентрації ресурсів на формуванні довгострокових конкурентних переваг національної економіки. Розкрито ключові напрями розвитку інституційного забезпечення технологічної конкурентоспроможності, серед яких: активізація інвестицій у дослідження і розробки, розвиток інституцій трансферу технологій та підтримки інноваційного підприємництва, удосконалення механізмів державно-приватного партнерства, залучення міжнародної фінансової допомоги та інвестицій, розвиток людського капіталу і підтримка науково-технологічного потенціалу держави. Особливу увагу приділено необхідності збереження інтелектуального капіталу, модернізації системи освіти, стимулювання технологічного підприємництва та створення умов для залучення висококваліфікованих фахівців до реалізації інноваційних проєктів. Доведено, що реалізація визначених стратегічних пріоритетів сприятиме активізації процесів комерціалізації результатів наукових досліджень, розширенню масштабів технологічної модернізації виробництва, підвищенню рівня автоматизації та цифровізації господарських процесів, зростанню частки високотехнологічної продукції у структурі промислового виробництва та експорту. Окреслено значення розвитку технологій подвійного призначення та оборонно-технологічних інновацій як чинника посилення оборонно-промислового потенціалу держави та стимулювання дифузії технологічних інновацій у цивільному секторі економіки. Встановлено, що важливим результатом реалізації стратегічних пріоритетів стане поглиблення інтеграції України у європейський та глобальний інноваційно-технологічний простір, що сприятиме розширенню доступу до передових технологій, міжнародних джерел фінансування та глобальних ринків інноваційної продукції. Зроблено висновок, що розвиток інституційного забезпечення технологічної конкурентоспроможності формує передумови для створення в Україні сучасної моделі економічного розвитку, заснованої на інноваціях, знаннях і високих технологіях, а також забезпечує підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки та її ефективну інтеграцію у глобальні ланцюги створення доданої вартості.