Анотація
У статті досліджено міжкультурну комунікацію як інституційний чинник формування довіри та зниження транзакційних витрат у міжнародній економіці. Обґрунтовано, що в умовах глобалізації та зростання інтенсивності міжнародних економічних зв’язків міжкультурна комунікація виходить за межі суто інформаційного обміну та набуває статусу стратегічного нематеріального ресурсу, який впливає на ефективність економічної взаємодії між суб’єктами різних культурних систем. Визначено роль міжкультурної комунікації у формуванні інституційного середовища довіри, що сприяє зниженню невизначеності, обмеженню опортуністичної поведінки та скороченню витрат на координацію, моніторинг і контроль міжнародних економічних операцій. Теоретичною основою дослідження стали положення теорії фірми Р. Коуза, теорії транзакційних витрат О. Вільямсона, інституційної теорії Д. Норта та кроскультурної моделі Г. Хофстеде. Проведено систематизацію сучасних наукових підходів до аналізу взаємозв’язку між міжкультурною комунікацією, довірою та транзакційними витратами. Встановлено, що міжкультурна комунікація виступає важливим механізмом узгодження очікувань економічних агентів, зменшення культурної дистанції та підвищення передбачуваності економічної поведінки. Запропоновано концептуальну модель, у межах якої міжкультурна комунікація розглядається як незалежна змінна, довіра – як медіаторний інститут, а транзакційні витрати – як результативна економічна категорія. Сформульовано комплекс наукових гіпотез щодо впливу міжкультурної комунікації на довіру, культурну дистанцію та рівень транзакційних витрат, а також здійснено операціоналізацію ключових змінних для подальшої емпіричної перевірки. Доведено, що розвиток міжкультурної комунікації сприяє підвищенню ефективності міжнародних економічних відносин, формуванню довгострокових партнерських зв’язків та зміцненню інституційної стійкості глобальної економічної системи.
Посилання
1. Ahmad, I. (2025). The strategic role of artificial intelligence in overcoming intercultural barriers for SME internationalization: A systematic literature review. Journal of Intercultural Communication, 25(2), 148–163. https://doi.org/10.36923/jicc.v25i2.1065
2. Aksonova, O. (2024). Mizhkulturna komunikatsiia u protsesi yevrointehratsii [Intercultural communication in the process of European integration]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, 332(4), 45–57. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-332-79
3. Aksonova, O. V., & Yatsenko, O. M. (2025). Instytutsiino-ekonomichni mekhanizmy rozvytku mizhkulturnoi komunikatsii v umovakh transformatsii mizhnarodnykh vidnosyn [Institutional and economic mechanisms for the development of intercultural communication under the transformation of international relations]. Ekonomika ta suspilstvo, (71). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-173
4. Coase, R. H. (1937). The nature of the firm. Economica, 4(16), 386–405. https://doi.org/10.1111/j.1468-0335.1937.tb00002.x
5. Coase, R. H. (1960). The problem of social cost. Journal of Law and Economics, (3), 1–44. https://doi.org/10.1086/466560
6. De Mattos, C., Salciuviene, L., & Sanderson, S. (2025). Can conflict be a desirable step in trust-building within international strategic alliances? A systematic literature review and typology. Journal of International Management, 31(2), 101234. https://doi.org/10.1016/j.intman.2025.101234
7. Hammami, H. (2025). Intercultural negotiation strategies: Enhancing e-business performance through cultural intelligence and trust building. Academy of Marketing Studies Journal, 29(S2), 1–10. https://www.abacademies.org/articles/intercultural-negotiation-strategies-enhancing-ebusiness-performance-through-cultural-intelligence-and-trust-building-17264.html
8. Hasiuk, N. V., Virstiuk, O. D., & Kutsela, M. M. (2024). Mizhkulturna komunikatsiia u suchasnomu biznes-seredovyshchi [Intercultural communication in the modern business environment]. Zakarpatski filolohichni studii, 34(2), 34–49. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2024.34.1.22
9. Hofstede, G., Hofstede, G. J., Minkov, M. (2010). Cultures and organizations: Software of the mind (3rd ed.). McGraw-Hill. https://lnk.ua/sLXdbMBPp
10. Jiao, J., Jin, J., Feng, X., & Zhao, X. (2025). Towards an Enterprises’ Cross-Cultural Competence Scale. Sage Open, 15(3). https://doi.org/10.1177/21582440251363312
11. North, D. C. (1990). Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678
12. North, D. C. (1991). Institutions. Journal of Economic Perspectives, 5(1), 97–112. https://doi.org/10.1257/jep.5.1.97
13. Romaniuk, O. I. (2024). Mizhkulturna komunikatsiia v mizhnarodnomu biznesi: Perevahy i nedoliky, vyklyky i perspektyvy [Intercultural communication in international business: Advantages, disadvantages, challenges, and prospects]. In Proceedings of the IX International Scientific and Practical Conference (pp. 78–86). Kyiv National Economic University. https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/44935
14. Williamson, O. E. (2000). The new institutional economics: Taking stock, looking ahead. Journal of Economic Literature, 38(3), 595–613. https://doi.org/10.1257/jel.38.3.595
15. Xia, S., & Liu, W. (2025). Cultivating harmony across borders: Chinese cultural values and corporate communication in global contexts. Frontiers in Communication, (10), 1650733. https://doi.org/10.3389/fcomm.2025.1650733
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Оксана В. Аксьонова