ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У БУДІВНИЦТВІ ТА ПРАВОВІ ВИКЛИКИ

Анотація

У статті досліджено правові виклики застосування штучного інтелекту у сфері будівництва в умовах цифрової трансформації будівельної галузі та поширення автоматизованих систем проєктування, управління ризиками, контролю якості, моніторингу безпеки й експлуатації об’єктів. Обґрунтовано, що впровадження ШІ у будівництві змінює традиційні підходи до визначення юридичної відповідальності, причинного зв’язку та розподілу ризиків між учасниками будівельного процесу, зокрема замовниками, проєктувальниками, підрядниками, розробниками програмного забезпечення, операторами цифрових платформ і страховими компаніями. Розглянуто основні моделі правового регулювання штучного інтелекту в Європейському Союзі, Україні, США та Великій Британії, що дало змогу виявити відмінності між risk-based, sector-specific та інноваційно орієнтованими підходами до регулювання. Визначено ключові правові ризики використання ШІ у будівництві, серед яких: забезпечення безпеки будівельних робіт і об’єктів, захист персональних даних, правовий режим результатів, створених або модифікованих за допомогою ШІ, питання інтелектуальної власності, прозорість алгоритмічних рішень, страхування відповідальності та доказування вини у разі заподіяння шкоди. Окрему увагу приділено застосуванню BIM-технологій, цифрових двійників і систем прогнозної аналітики як інструментів, що ускладнюють традиційну модель причинності та формують мережевий характер відповідальності. Доведено доцільність переходу від фрагментарного регулювання окремих технологічних рішень до моделі lifecycle governance, яка передбачає правовий супровід ШІ-систем на всіх етапах життєвого циклу будівельного об’єкта – від проєктування до експлуатації. Сформовано висновки щодо необхідності інтеграції risk-based підходу в національне будівельне законодавство та розвитку спеціальних механізмів правового контролю за використанням ШІ у будівництві.