ІНТЕГРАЦІЯ ТУРИЗМУ І ГОСТИННОСТІ У СИСТЕМУ ЗБАЛАНСОВАНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

В умовах глобальної економічної нестабільності, кліматичних ризиків і посилення міжрегіональної конкуренції інтеграція туризму та гостинності у модель збалансованого розвитку постає ключовою передумовою стійкого зростання. Ці сектори створюють мультиплікативний ефект через зайнятість, інвестиції та розширення бази МСП, за умови узгодження економічних, екологічних і соціальних цілей. Попри високий потенціал, туристично-гостинний сектор уразливий до шоків (пандемія, війна), інституційних розривів і ресурсних обмежень. Відсутність узгоджених механізмів сталого управління знижує внесок галузі у регіональний ВРП та посилює територіальні диспропорції. Необхідне емпірично обґрунтоване поєднання управлінських інструментів і політик. Обґрунтувати теоретичні засади та практичні підходи до інтеграції туризму і гостинності у систему збалансованого регіонального економічного розвитку та кількісно оцінити їхній вплив на економічну, соціальну й екологічну стійкість територій. Застосовано системний, порівняльний і статистичний підходи; опрацьовано регіональні ряди показників за 2019–2023 рр. Виконано кореляційний аналіз зв’язків між туристичним збором, кількістю операторів, заробітною платою у сфері гостинності, ВВП і динамікою культурних об’єктів. Сформовано рамку шести каналів впливу: економічного, соціального, екологічного, просторового, інституційного та підприємницько-інноваційного. Виявлено тісні позитивні зв’язки «туристичний збір – ВВП» (r = 0,88) та «кількість операторів – ВВП» (r = 0,96), що підтверджує мультиплікативний ефект галузі для регіональної економіки. Показник «заробітна плата – рік» (r = 0,91) свідчить про поступове покращення умов праці в індустрії гостинності. Негативна динаміка «культурні об’єкти – рік» (r = –0,90) відображає наслідки воєнних руйнувань і потребу у відновленні культурної інфраструктури як складової туристичного потенціалу. Сформовано практичні рекомендації: інституційна координація (DMO, PPP), економічні стимули для еко-інновацій (сертифікації Green Key/ISO 14001), цифрове управління потоками, розвиток локальних ланцюгів вартості та міжнародна кооперація (UNWTO, EU Green Deal). Туризм і гостинність є драйверами збалансованого регіонального розвитку, за умови впровадження комплексних механізмів сталого управління, що поєднують економічну результативність, соціальну інклюзію та екологічну відповідальність. Запропонована модель і набір інструментів можуть слугувати основою для політик післякризового відновлення та довгострокової конкурентоспроможності регіонів.