ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В АУДИТІ: ВИКЛИКИ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

Анотація

Стрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ) радикальним чином трансформує аудиторську діяльність, забезпечуючи не тільки автоматизацію рутинних процесів та перехід до безперервного моніторингу, а й змінюючи саму роль аудитора. Такі технології як аналіз великих даних (Big Data), машинне навчання та пояснювальний ШІ стають все більше буденними в аудиторській спільноті. Тим часом, для країн, що розвиваються, процес інтеграції ШІ-аудиту створює подвійний виклик. З одного боку технологічний прогрес, збільшення об’єму даних та швидка глобалізація роблять інтеграцію ШІ в людську діяльність не просто бажаним покращенням, а й необхідною умовою конкурентоздатності. При чому ШІ дозволяє не тільки покращити продуктивність, але й певною мірою компенсувати людські ресурси. З іншого боку існує ряд системних обмежень впровадження ШІ, які не тільки сповільнюють процес інтеграції, але й подекуди роблять його неможливим. Це все вимагає комплексного підходу до застосування ШІ технологій в цих країнах. Наявні публікації в цій сфері здебільшого орієнтовані на розвинені економіки, залишаючи дослідницький розрив щодо комплексної моделі впровадження ШІ-аудиту в умовах обмежених ресурсів. Метою даної статті є визначення ключових системних бар'єрів та розробка практичної інтегрованої рамки готовності до ШІ-аудиту в цих країнах. Дослідженням, проведеним у даній статті, виявлено та систематизовано системний розрив між глобальними моделями ШІ-аудиту, що базуються здебільшого на розвиненій інфраструктурі, та реаліями країн, що розвиваються. Було визначено п’ять взаємозалежних ключових факторів, таких як інфраструктура даних (фрагментарність, низька якість, нестабільне енергопостачання), технологічна готовність (брак обчислювальних ресурсів, необхідність нових програмних рішень, слабка кібербезпека), кадрова спроможність (критичний дефіцит фахівців, недостатня адаптація освітніх програм), організаційна спроможність (відсутність цілісних стратегій, неформалізовані процедури) та регуляторне забезпечення (брак комплексних законів, невідповідність внутрішніх норм міжнародним стандартам). Для подолання цієї фрагментарності запропоновано практичну інтегровану рамку готовності, яка об’єднує усі ці компоненти і може слугувати інструментом діагностики та планування інтеграції ШІ. Отже, проведене дослідження комплексно проаналізувало та систематизувало ключові бар’єри на шляху впровадження ШІ в аудит в країнах, що розвиваються, підтвердивши несумісність західних моделей з їхніми ресурсами. Воно показало, що успішна цифрова трансформація аудиту вимагає не лише технологічних інвестицій, але й паралельного зміцнення інфраструктури даних, підвищення кваліфікації кадрів та створення міцної регуляторної бази. Запропонована рамка готовності є тим базовим путівником, який полегшує цей процес.