НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

Стаття присвячена всебічному теоретико-правовому аналізу поняття недоговірних зобов’язань, які становлять важливу складову зобов’язальних правовідносин у цивільному праві. Незважаючи на свою значущість, ці правовідносини потребують значного вдосконалення, оскільки чинне законодавство не завжди чітко регулює їхні аспекти, що призводить до правових прогалин і суперечностей у практиці застосування норм. Тому ефективне регулювання недоговірних зобов’язань є необхідним для забезпечення правової визначеності та стабільності цивільних відносин. Крім того, регулювання цих зобов’язань потребує гармонізації з правом Європейського Союзу, що є важливою умовою для подальшої євроінтеграції України, оскільки відповідність національного законодавства європейським стандартам сприятиме розвитку правових інститутів в Україні. У статті аналізуються існуючі підходи до визначення поняття недоговірних зобов’язань, а також критерії, за допомогою яких їх можна розмежувати з договірними зобов’язаннями. Визначаються основні ознаки, що характерні для цих зобов’язань, що дозволяє розкрити сутність цього правового інституту. Окрім того, в роботі наводиться класифікація недоговірних зобов’язань, яка дає змогу систематизувати цей великий та різноманітний комплекс правових відносин, чим забезпечується зручність у правовому регулюванні та застосуванні норм. Зокрема, акцентується увага на важливості розуміння переддоговірної відповідальності як самостійного інституту, що поєднує елементи як договірних, так і деліктних зобов’язань. При цьому, наголошується, що цей інститут не можна розглядати як перехідний між двома категоріями зобов’язань, оскільки він має власні специфічні характеристики, що потребують окремого правового регулювання. Особлива увага у статті приділяється питанням гармонізації вітчизняного законодавства з Принципами Європейського деліктного права (PETL), а також з Регламентом ЄС, що визначає право, яке застосовується до недоговірних зобов’язань (Рим ІІ). Це гармонізоване регулювання має ключове значення для подальшого розвитку цивільно-правових інститутів в Україні, а також для інтеграції нашої країни в європейську правову спільноту. У статті розглядається, як ці документи можуть бути адаптовані в національному праві для покращення механізмів захисту прав учасників недоговірних правовідносин, а також для забезпечення належного рівня правової визначеності та передбачуваності.