Анотація
У статті наведено комплексний аналіз інноваційних методів навчання водіїв вантажівок на далекі відстані в контексті міжнародної логістики, враховуючи сучасні вимоги до безпеки дорожнього руху, професійної відповідальності та дотримання нормативних вимог. Актуальність дослідження визначається зростаючою складністю логістичних процесів, інтенсифікацією міжнародних вантажних перевезень, різноманітністю національних правил дорожнього руху та зростаючими вимогами до професійної підготовки водіїв. У статті розглядається трансформація традиційних підходів до навчання водіїв у бік інтерактивних, технологічно опосередкованих та поведінково-орієнтованих освітніх втручань. Особлива увага приділяється використанню навчання на основі симуляції та технологій доповненої та віртуальної реальності як інструментів для безпечного відпрацювання складних, рідкісних та потенційно небезпечних сценаріїв водіння. Особливий акцент робиться на гейміфікації та серйозних ігрових підходах як засобах підвищення залученості учнів, саморегуляції та сталості професійної поведінки водіїв. На основі синтезу результатів нещодавніх систематичних та емпіричних досліджень обґрунтовано, що ефективність цих методів залежить не від справедливого використання технологій, а від якості навчального планування, обґрунтованості навчальних сценаріїв, наявності вимірюваних показників ефективності та дотримання принципу сумісності безпеки. Зроблено висновок, що інноваційні методи навчання водіїв вантажівок на далекі відстані слід розглядати як елементи системи безперервного професійного розвитку, спрямованої на зниження ризиків, підвищення безпеки дорожнього руху, дотримання нормативних вимог та адаптацію водіїв до різноманітних умов міжнародного дорожнього середовища.
Посилання
1. Al-Garawi, N., Dalhat, M. A., & Aga, O. (2021). Assessing road traffic crashes among novice female drivers in Saudi Arabia. Sustainability, (13), 8613. https://doi.org/10.3390/su13158613
2. Alonso, F., Faus, M., Riera, J. V., Fernández-Marín, M., & Useche, S. A. (2023). Effectiveness of driving simulators for drivers’ training: A systematic review. Applied Sciences, 13(9), 5266. https://doi.org/10.3390/app13095266
3. Alyamani, H., Alharbi, N., Roboey, A., & Kavakli, M. (2023). The impact of gamification and serious games on driving under unfamiliar traffic regulations. Applied Sciences, 13(5), 3262. https://doi.org/10.3390/app13053262
4. Backlund, P., Engström, H., Johannesson, M., & Lebram, M. (2010). Games for traffic education: An experimental study of a game-based driving simulator. Simulation & Gaming, 41(1), 145–169. https://doi.org/10.1177/1046878107311455
5. Cheng, Y.-Q., Mansor, S., Chin, J.-J., & Karim, H. A. (2021). Driving simulator for drivers’ education with artificial intelligence traffic and virtual reality: A review. In Proceedings of the 8th International Conference on Computational Science and Technology. https://doi.org/10.1007/978-981-16-8515-6_38
6. Galloway, R. T. (2001, July). Model validation topics for real time simulator design courses. In Summer Computer Simulation Conference (pp. 542–547). Society for Computer Simulation International.
7. Kandhai, K., Smith, M., & Kanneh, A. (2011). Immersive driving simulation for driver education and analysis. In Proceedings of the 16th International Conference on Computer Games (CGAMES) (pp. 288–292). https://ieeexplore.ieee.org/document/6000355
8. Li, N., Sun, N., Cao, C., Hou, S., & Gong, Y. (2022). Review on visualization technology in simulation training systems for major natural disasters. Natural Hazards, (112), 1851–1882. https://doi.org/10.1007/s11069-022-05319-6
9. Narayanasamy, V., Wong, K. W., Fung, C. C., & Rai, S. (2006). Distinguishing games and simulation games from simulators. Computers in Entertainment, 4(2), 9. https://doi.org/10.1145/1146816.1146820
10. Ploner-Bernard, H., Sontacchi, A., Lichtenegger, G., Vössner, S., & Braunstingl, R. (2005). Sound-system design for a professional full-flight simulator. In Proceedings of the 8th International Conference on Digital Audio Effects (DAFx-05) (pp. 36–41), Madrid, Spain. https://www.researchgate.net/publication/228409649
11. Sætren, G. B., Pedersen, P. A., Robertsen, R., Haukeberg, P., Rasmussen, M., & Lindheim, C. (2018). Simulator training in driver education—Potential gains and challenges. In Safety and Reliability – Safe Societies in a Changing World (pp. 2045–2049). CRC Press. https://doi.org/10.1201/9781351174664-257
12. Shliakhetko, V., Petrukha, N., Krupa, V., Berest, I., & Baran, I. (2024). Security issues in the formation and competition for human capital in the context of destabilisation of the European labour market. International Journal of Services, Economics and Management, 15(6), 677–695. https://doi.org/10.1504/IJSEM.2024.10063835
13. Wallius, E., & Köse, D. B. (2023). Gamified eco-driving: A systematic literature review. In Proceedings of the 7th International GamiFIN Conference (pp. 184–191), Lapland, Finland. CEUR Workshop Proceedings, 3405. https://www.researchgate.net/publication/371256193
14. Wang, Y., Zhang, W., Wu, S., & Guo, Y. (2007). Simulators for driving safety study: A literature review. In R. Shumaker (Ed.), Virtual Reality (pp. 584–593). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-540-73335-5_63
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Костянтин О. Санюта