Анотація
У статті досліджено методологічні засади аналізу механізмів партнерства у системі публічного управління в умовах глобалізаційних змін. Обґрунтовано, що сучасна трансформація публічного управління характеризується переходом від традиційної ієрархічної моделі взаємодії до партнерських, мережевих та колаборативних форм врядування, які передбачають залучення державних і недержавних суб’єктів до процесів формування та реалізації публічної політики. Визначено, що партнерство в сучасному управлінському середовищі виступає не лише інструментом координації діяльності різних акторів, а й стратегічним механізмом підвищення інституційної спроможності держави, забезпечення прозорості, відкритості та створення публічної цінності. У дослідженні систематизовано основні наукові підходи до вивчення партнерських механізмів, зокрема системний, інституційний, мережевий, суб’єктно-орієнтований та ціннісний підходи. Розкрито роль мережевого врядування як методологічної основи аналізу горизонтальної взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянським суспільством, бізнесом та іншими зацікавленими сторонами. Встановлено, що результативність партнерських моделей визначається не лише нормативно-правовими умовами, а й рівнем довіри, якістю комунікації, інституційною культурою, здатністю до координації та спільного прийняття управлінських рішень. Особливу увагу приділено інституційному середовищу розвитку партнерства в Україні в умовах європейської інтеграції, децентралізації, цифрової трансформації та післявоєнного відновлення. Обґрунтовано необхідність переходу від формальних моделей залучення громадськості до реальних механізмів співучасті та співтворення публічної політики. Визначено, що перспективним напрямом подальших досліджень є формування комплексної методології оцінювання ефективності партнерських механізмів на основі критеріїв інституційної стійкості, соціальної довіри, інноваційності та створення суспільної цінності.
Посилання
1. Bakalova, E. G. (2022). Contextualizing and Understanding of Governance Network in Public Sector. Journal Dimensie Management and Public Sector, 3(3), https://hdpublication.com/index.php/jdmps/article/view/160/188
2. Busscher, T., Verweij, S., & van den Brink, M. (2022). Private management of public networks? Unpacking the relationship between network management strategies in infrastructure implementation. Governance, (35), 477–495. https://doi.org/10.1111/gove.12602
3. Osborne, S. P., Nasi, G., & Powell, M. (2021). Beyond co-production: Value creation and public services. Public Admin, (99), 641–657. https://doi.org/10.1111/padm.12718
4. Sørensen, E., & Triantafillou, P. (2009). The Politics of Self-Governance: An Introduction. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315554259-1
5. Ansell, C., & Gash, A. (2008). Collaborative Governance in Theory and Practice. Journal of Public Administration Research and Theory, 18 (4), 543–571. https://doi.org/10.1093/jopart/mum032
6. Casprini, E., & Palumbo, R. (2022). Reaping the benefits of digital transformation through Public-Private Partnership: A service ecosystem view applied to healthcare. Global Public Policy and Governance, 2(4), 453–476. https://doi.org/10.1007/s43508-022-00056-9
7. Hodge, G., & Greve, C. (2013). Introduction: Public-private Partnership in Turbulent Times. In C. Greve, & G. Hodge (Eds.). Rethinking Public-Private Partnerships: Strategies for Turbulent Times (pp. 1–32). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203108130
8. North, D. C. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge University Press. https://doi.org/10.2139/ssrn.1416542
9. Ostrom, E. (2012). Polycentric Systems: Multilevel Governance Involving a Diversity of Organizations. In Global Environmental Commons: Analytical and Political Challenges in Building Governance Mechanisms. Oxford University Press. https://hdl.handle.net/1814/25240
10. OECD. (2026). Public Governance Review of Ukraine. https://www.oecd.org/en/publications/public-governance-review-of-ukraine_7810f059-en.html
11. Mykhailovska, O., & Filipova, N. (2022). Teoretychnyi kontur publichno-upravlinskoi vzaiemodii [Theoretical outline of public-administrative interaction]. Naukovi pratsi Mizhrehionalnoi akademii upravlinnia personalom. Politychni nauky ta publichne upravlinnia – Scientific Works of the Interregional Academy of Personnel Management. Political Science and Public Administration, 1(61). https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-1(61)-5 (in Ukrainian)
12. Bryson, J., & George, B. (2020). Strategic Management in Public Administration. In E. Hannah (ed.), Oxford Research Encyclopedia of Politics. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637.013.1396
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Оксана І. Пархоменко-Куцевіл