ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА РІВНІ ІСТОРИЧНИХ ПОСЕЛЕНЬ РІВНЕНЩИНИ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ

Анотація

У статті досліджено рівень інтеграції Цілей сталого розвитку (ЦСР) у стратегічні документи територіальних громад Рівненської області, що містять у складі історичні поселення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поєднання завдань сталого розвитку з пріоритетами збереження культурної спадщини та підвищення стійкості громад в умовах війни. Метою є визначення характеру й глибини відображення ЦСР у місцевих стратегіях розвитку та типологізація громад за рівнем інтеграції глобальних орієнтирів. Методологічну основу становлять контент-аналіз стратегічних документів, порівняльний підхід, індексна оцінка та якісно-кількісне ранжування стратегій за чотирма рівнями інтеграції. Результати дослідження показали нерівномірність включення ЦСР у місцеві політики: лише окремі громади (Дубно, Клевань, Радивилів) демонструють наближення до міжнародних практик, тоді як більшість стратегій залишаються на декларативному рівні без чітких індикаторів. Водночас виявлено потенціал для вдосконалення стратегічного планування через розробку індикаторних моделей, підвищення професійної спроможності місцевих управлінців та активніше залучення громадянського суспільства. У висновках наголошено на потребі системної локалізації ЦСР у стратегіях розвитку історичних поселень Рівненщини з урахуванням сучасних безпекових викликів і завдань післявоєнної відбудови. Додатково підкреслено, що інтеграція ЦСР здатна стати інструментом для залучення інвестицій, розвитку туризму та зміцнення міжнародного партнерства регіону. Запропонована аналітична модель може бути використана як орієнтир для оновлення стратегічних документів громад, а також для побудови дієвої системи моніторингу прогресу у сфері сталого розвитку. Подальші дослідження доцільно спрямувати на порівняльний аналіз інтеграції ЦСР у громадах різних регіонів України з метою виявлення кращих практик та формування типових рекомендацій для органів місцевого самоврядування. Особливе значення матиме подальший аналіз впливу цифрових технологій на ефективність моніторингу та прозорість стратегічного планування. Крім того, важливо враховувати міжнародний досвід, який може бути адаптований до українських реалій для забезпечення більшої стійкості та конкурентоспроможності регіонів.