ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ТА ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ: ПОШУК ПОЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ В РАМКАХ «ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ»

Анотація

Статтю присвячено аналізу трансформації енергетичної політики ЄС після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Ця подія змусила Союз переосмислити баланс між довгостроковими цілями декарбонізації в рамках «Європейського зеленого курсу» та нагальними потребами енергетичної безпеки, оголивши структурні вразливості через попередню залежність від російських енергоресурсів. Метою є дослідження відповіді ЄС на цей виклик та конфліктів, що виникають у процесі. Встановлено, що ключовою відповіддю став план REPowerEU, який інтегрував безпекові цілі в кліматичну політику, перетворивши декарбонізацію на інструмент досягнення стратегічної автономії та «дерусифікації» енергетики. Це створило довгострокову синергію, однак водночас породило гострі короткострокові конфлікти. Негайні заходи, як-от збільшення імпорту СПГ та тимчасове повернення до вугілля, суперечать кліматичним зобов’язанням і створюють ризик «вуглецевого замикання». Додатковими викликами є розбіжності у національних підходах країн-членів, ризики «зеленої інфляції» та кіберзагрози. Зроблено висновок, що війна трансформувала «Зелений курс» ЄС з екологічної стратегії на інструмент геополітичної стійкості. Попри потужну довгострокову синергію між декарбонізацією та безпекою, реалізація цієї політики вимагає складних компромісів. Успіх залежить від здатності ЄС долати внутрішні суперечності між країнами-членами та керувати новими соціально-економічними ризиками, зберігаючи єдність у досягненні кліматичних цілей.