ЗАРУБІЖНІ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМАМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено міжнародні моделі управління системами охорони здоров’я та моделі медичного обслуговування населення з акцентом на адаптацію до умов територіальних громад в Україні. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує компаративний, системний, case-study та прогностичний методи для аналізу моделей управління охороною здоров’я. Його метою є вивчення зарубіжних практик організації медичних систем та визначення можливостей їх адаптації до українських умов у період війни та відбудови. Розглянуто базові моделі управління системами охорони здоров’я (Беверіджа, Бісмарка, single-payer, прямих платежів), визначені інтегровані підходи до медичного обслуговування (наприклад, HMO, PPO, IDS, ACO, PCMH та інші), зокрема з урахуванням досвіду Великої Британії, США, Фінляндії, Бразилії, Індії. У статті акцент зроблено на зміщенні ролі громад від споживача до замовника послуг, а також на застосуванні інструментів контрактування, впровадження ключових показників ефективності та управління медичними кластерами. Доведено, що методологія дослідження управління публічною політикою у сфері охорони здоров’я на рівні територіальних громад потребує комплексного аналізу та міждисциплінарного обговорення для вироблення адаптивної моделі, придатної для країн у процесі трансформації, зокрема України в умовах війни. Запропоновано міждисциплінарний підхід до аналізу управління (англ. “governance”) у сфері охорони здоров’я, з урахуванням інституційних, соціальних і економічних факторів. Визначено потенціал інтеграції зарубіжного досвіду у сфері управління системою охорони здоров’я на рівні територіальних громад в контексті децентралізації та війни в Україні. Результати мають практичне значення для формування ефективної моделі управління охороною здоров’я на рівні територіальних громад України з урахуванням міжнародного досвіду.