КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКОРУПЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ У ДЕРЖАВАХ-КАНДИДАТАХ НА ВСТУП ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Анотація

У статті здійснено кількісну оцінку ефективності антикорупційних стратегій у державах-кандидатах на вступ до Європейського Союзу. Актуальність дослідження зумовлена тим, що антикорупційна спроможність належить до ключових передумов виконання політичних критеріїв членства, проте формальна наявність стратегій не завжди відображає їхню реальну результативність. Метою дослідження є розроблення інтегрального підходу до порівняльної оцінки ефективності антикорупційних стратегій у країнах-кандидатах та визначення груп країн за рівнем інституційної результативності. Методологія ґрунтується на поєднанні індексного аналізу, порівняльного підходу, контент-аналізу звітів Європейської Комісії та авторського нормування показників. До моделі включено чотири блоки: рівень сприйняття корупції, динаміку змін, оцінку готовності у сфері боротьби з корупцією за матеріалами Європейської Комісії та практичну результативність правозастосування. Результати показали, що найвищі інтегральні оцінки отримали Албанія, Молдова та Чорногорія, однак їхні профілі різняться: Албанія демонструє сильніший правозастосовний компонент, Молдова – найкращу позитивну динаміку, а Чорногорія – відносно стабільну інституційну базу. Україна посіла проміжну позицію, що пояснюється поєднанням позитивного антикорупційного треку з обмеженим прогресом і ризиками інституційної стійкості. Найнижчі результати зафіксовано для Туреччини, Боснії і Герцеговини та Сербії, де формальні антикорупційні обмеження не супроводжуються достатньою довірою, стабільною динамікою і переконливим правозастосуванням. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання запропонованого індексу як інструменту попередньої діагностики для урядів, органів публічного управління й експертних спільнот.