Анотація
Проблема взаємозв’язку між рівнем оподаткування та соціальною нерівністю залишається однією з центральних у сучасній теорії публічного управління. Зростання майнового розшарування населення в більшості країн ЄС та особливо в Україні в умовах воєнного часу актуалізує потребу в переосмисленні інструментів фіскальної політики з позицій соціальної справедливості. На основі аналізу існуючих підходів до оцінки податкового навантаження встановлено, що гетерогенна структура податкового міксу суттєво впливає на розподіл доходів між соціальними групами. Виявлено, що непрямі податки мають регресивний характер і посилюють нерівність, тоді як прогресивне прибуткове оподаткування здатне виступати інструментом її згладжування. Визначено ключові інструменти публічного управління, які дозволяють балансувати між фіскальною ефективністю та соціальною справедливістю. В результаті, ефективна податкова політика в контексті публічного управління повинна враховувати не лише фіскальну достатність, але й розподільчий вплив різних видів податків. Для України пріоритетним є формування адаптивної моделі оподаткування, яка здатна мінімізувати соціальну нерівність в умовах воєнного та повоєнного відновлення.
Посилання
1. Beljić, M., & Glavaški, O. (2025). Rethinking tax systems: How heterogeneous tax mix shapes income inequality in European OECD economies. Journal of Risk and Financial Management, 18(5), Article 279. https://doi.org/10.3390/jrfm18050279
2. Dombou, D. R. T. (2020). Shadow effect from Laffer tax allergy: New tax policy tool to fight tax evasion. Theoretical and Practical Research in Economic Fields, 11(1), 27–46. https://journals.aserspublishing.eu/tpref/article/view/5245
3. Food and Agriculture Organization of the United Nations. (2023). Ukraine: Impact of the war on agricultural enterprises – Findings of a nationwide survey of agricultural enterprises with land up to 250 hectares, January–February 2023. FAO. https://doi.org/10.4060/cc5755en
4. Kalligosfyris, C., Dermatis, Z., Kalamara, E., & Anastasiou, A. (2024). Multi-criteria evaluation of the institutional and tax environment for business in the EU economies. Economies, 12(7), Article 178. https://doi.org/10.3390/economies12070178
5. Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine. (n.d.). Opodatkuvannia v APK [Taxation in the agro-industrial complex]. Stavky podatkiv. https://minagro.gov.ua/napryamki/finansova-politika/opodatkuvannya-v-apk/stavki-podatkiv (in Ukrainian)
6. Nehrey, M., & Finger, R. (2024). Assessing the initial impact of the Russian invasion on Ukrainian agriculture: Challenges, policy responses, and future prospects. Heliyon, 10(21), Article e39208. https://www.cell.com/action/showPdf?pii=S2405-8440%2824%2915239-5
7. Sariyev, N. (2022). An assessment of selected tax burdens and reliefs of hidden champions: Theoretical comparison between Slovakia and Ireland. Journal of Governance & Regulation, 11(2), 346–354. https://doi.org/10.22495/jgrv11i2siart14
8. Stanković, J. J., Marjanović, I., Milanović, S., & Jovanović Vujatović, M. (2022). Determinants of entrepreneurial dynamics: The case of the European Union. Zbornik radova Ekonomskog fakulteta u Rijeci: časopis za ekonomsku teoriju i praksu, 40(2), 329–351. https://doi.org/10.18045/zbefri.2022.2.329
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Євгеній О. Кулібаба