КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПРАВОПОРЯДКУ В КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування концептуальних засад стратегічної взаємодії органів правопорядку як ключового елемента модернізації системи публічного управління в Україні. Доведено, що сучасна парадигма розвитку державності в умовах воєнного стану та інтенсифікації євроінтеграційних процесів вимагає системного переходу до сервісно-орієнтованої моделі діяльності правоохоронних інституцій, де безумовним пріоритетом виступає захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина. Особливу увагу приділено запровадженню інноваційних інструментів стратегічного менеджменту та прогнозування у діяльність суб’єктів правоохоронної діяльності. Обґрунтовано доцільність застосування методології Форсайту для проєктування сценаріїв криміногенної ситуації та розробки візії майбутнього системи правопорядку на довгострокову перспективу. Розкрито зміст концепції «управлінського резонансу» як необхідної умови синхронізації зусиль адміністративно незалежних суб’єктів правоохоронної діяльності задля подолання «відомчої розрізненості» та досягнення спільної стратегічної мети. Аргументовано необхідність інституціоналізації взаємодії шляхом створення Національного координатора у сфері правопорядку. Визначено його функціональні параметри: від формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору та обміну даними в режимі реального часу до координації комунікаційних стратегій відомств задля забезпечення єдиного державного наративу. Проаналізовано аспекти правової конвергенції із стандартами Європейського Союзу та імплементації acquis ЄС у вітчизняну практику. Виокремлено та деталізовано ключові принципи стратегічної взаємодії: системність, діалогічність, відкритість та інноваційність. Запропоновано модель цифрової інтеракції суб’єктів на основі аналітично керованої правоохоронної діяльності. Запропонований концептуальний підхід дозволить сформувати високомобільний і стійкий механізм забезпечення правопорядку, адаптований до складних викликів воєнного та поствоєнного часу.