ПОЛІТИКА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНІ ВИКЛИКИ ТА МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Анотація

Питання енергетичної безпеки є одними з вирішальних у визначенні внутрішньої та зовнішньої політики більшості країн світу. Стаття присвячена еволюції концепції енергетичної безпеки України початку XX століття до теперішніх часів. Також порушено проблемні питання формування концепції міжнародної енергетичної безпеки на сучасному етапі, що ставить перед Україною проблеми глобального характеру, з урахуванням ризиків, що виникають, які вирішуються шляхом діалогу між державами. Що є особливо важливо в умовах російської агресії на територію України. У статті проводиться аналіз практичного підходу до поняття «енергетична безпека», розкриваються основні уявлення про «енергетичну безпеку». На основі дослідження концепції енергетичної політики країн, які є імпортерами, експортерами та країнами, через які здійснюється транзит енергоресурсів, робиться спроба виділити єдині підходи до змісту даного поняття. Аналіз чинного міжнародного законодавства показав відсутність єдиного формулювання досліджуваного поняття, що ґрунтується, на наш погляд, різницею підходів та багатогранністю. При цьому автори вказують на необхідність наукового аналізу даного поняття саме з правової точки зору, що обґрунтовано необхідністю постійного нормативного супроводу умов, необхідних для забезпечення енергетичної безпеки. Стаття присвячена опису основних відновлювальних джерел енергії та їхньому використанню в Україні, яке продиктоване енергетичною політикою. Потенціал відновлюваних джерел енергії за оцінками фахівців значно вище сумарного обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів, що може зменшити викиди останніх в атмосферу. Тому обґрунтовано необхідність негайної побудови в Україні «зеленої економіки». Виходячи з теорії та враховуючи аналогічний досвід передових країн виділено напрями, намічені шляхи та вибрано механізми прискореного розвитку політики енергетичної безпеки України.