Анотація
У статті досліджуються обставини розвитку сучасного динамічного світу, де ринкові умови змінюються з неймовірною швидкістю, роль менеджера-управлінця в антикризовому управлінні набуває особливої актуальності. Кризові ситуації, які можуть виникнути в будь-якій організації, вимагають від управлінців не лише глибокого розуміння проблем, але й здатності швидко та ефективно реагувати, приймаючи виважені та результативні рішення. Автор доводить, що подолання кризових ситуацій в організації залежить від багатьох факторів, серед яких ключове місце займає лідерство, стратегічне мислення та здатність до швидкої адаптації. Менеджер-управлінець повинен володіти глибокими знаннями не тільки в галузі фінансів, маркетингу та управління людськими ресурсами, але й уміти аналізувати зовнішнє середовище, прогнозувати можливі ризики та ефективно управляти ними. В цьому контексті, антикризове управління стає не просто набором заходів для виходу з кризи, але й стратегією довгострокового розвитку та стійкості організації. Акцентується увага на тому, що антикризова місія менеджера-управлінця тісно пов’язана з розумінням того, як зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі організації впливають на її діяльність. Це передбачає розробку гнучких стратегій, які допоможуть організації не тільки вижити у складних умовах, але й зміцнити свої позиції на ринку. Ефективність таких стратегій залежить від здатності менеджера адекватно оцінювати ситуацію, швидко приймати рішення та впроваджувати необхідні зміни. У підсумку констатується важливість компетентності менеджера-управлінця в контексті антикризового управління та наголосити на необхідності інтеграції теоретичних знань із практичними навичками для прийняття ефективних управлінських рішень.
Посилання
1. Chopenko, A. V. (2009). Vlyv subiektyvnykh chynnykiv na pryiniattia upravlinskykh rishen [The influence of subjective factors on managerial decision-making]. Theory and Practice of Public Administration, 3(26), 414–419. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2009_3_62 (in Ukrainian).
2. Derlou, D. (2001). Kliuchovi upravlinski rishennia. Tekhnolohiia pryiniattia rishen [Key management decisions. Decision-making technology]. Kyiv: Vseuvyto: Naukova dumka (in Ukrainian).
3. Kontogiannis-Mandros, A., & Gousis, C. (2025). Citizens’ satisfaction with democracy against the backdrop of the Eurozone crisis management: the case of Greece. European Politics and Society, 1–22. https://doi.org/10.1080/23745118.2025.2457630
4. Kozellek, R. (2005). Chasovi plasty: doslidzhennia z teorii istorii [Time strata: studies in the theory of history] (V. Shved, Trans.). Kyiv: Dukh i Litera (in Ukrainian).
5. Kukhta, P. V. (2012). Kryzy, yikh prychyny ta naslidky [Crises, their causes and consequences]. Efektyvna ekonomika, (10). http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1439 (in Ukrainian).
6. Lesechko, M. (2003). Psykholohiia upravlinskykh rishen i stvorennia efektyvnykh komand [Psychology of managerial decisions and creation of effective teams]. Lviv: LRIDU UADU (in Ukrainian).
7. Sapa, N. V. (2009). Teoretyko-metodolohichni zasady mekhanizmu antykryzovoho derzhavnoho upravlinnia [Theoretical and methodological principles of the mechanism of anti-crisis state management]. Humanitarian Bulletin of the Zaporizhzhia State Engineering Academy, (38), 106–116. http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2009_38_13 (in Ukrainian).
8. Stud.com.ua. (n.d.). Typy kryz ta yikh osoblyvosti [Types of crises and their features]. https://stud.com.ua/48525/ekonomika/tipi_kriz_osoblivosti (in Ukrainian).
9. Vasylenko, V. O. (2003). Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Anti-crisis management of the enterprise]. Kyiv: TsUL (in Ukrainian).
10. Vatchenko, B., & Sharanov, R. (2020). Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom v umovakh viiny [Anti-crisis management of the enterprise in wartime conditions]. Ekonomichnyi prostir, (182), 38–43. https://doi.org/10.32782/2224-6282/182-5 (in Ukrainian).

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Олександр В. Канюк
